ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОКЛЮЗІЙНОЇ КАПИ НА ПОСТУРАЛЬНИЙ БАЛАНС ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У ВЕСЛУВАННІ НА БАЙДАРКАХ ТА КАНОЕ
doi.org/10.17721/1728.2748.2025.100.81-86
Ключові слова:
оклюзійна капа, постуральний баланс, стабілометрія, центр тиску стоп, спортсмени-веслувальникиАнотація
Вступ. Одним із сучасних засобів реабілітації спортсменів з відновленням високого рівня м'язової координації є використання індивідуальної оклюзійної капи. Стабілометричне дослідження дозволяє оцінити зміни у постуральному балансі спортсмена під впливом різних чинників, до того ж, тестування постуральної стійкості може бути важливим елементом координаційного тренування на стабілометричних платформах. Недостатньо дослідженими залишаються особливості змін постурального балансу спортсменів, що спеціалізуються у різних видах спорту, зокрема у веслуванні на байдарках і каное, під впливом різних програм тренування й реабілітації. Актуальність теми визначається відсутністю досліджень, спрямованих на оцінку впливу тривалого носіння оклюзійної капи на постуральний баланс спортсменів-веслувальників. Метою дослідження була оцінка впливу тривалого використання індивідуальної оклюзійної капи на постуральний баланс висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у веслуванні на байдарках та каное.
Методи. Для досягнення поставленої мети використано методи стабілометрії та математичної статистики.
Результати. Виявлено, що у спортсменів основної групи після тривалого використання індивідуальної оклюзійної капи в ускладнених умовах підтримання рівноваги, а саме у вузькій стійці, з розплющеними та заплющеними очима, знизилась швидкість антеріопостеріорних, медіолатеральних і площинних переміщень центру тиску стоп, ефект використання капи зберігався за три місяці після припинення її носіння. Показник якості функції рівноваги в умовах вузької стійки з розплющеними очима збільшився через місяць носіння капи на 77,0 % відносно вихідного показника, в умовах стійки із заплющеними очима показник збільшився на 80,8 %, залишаючись через 4 місяці після початку дослідження вищим на 44,0 % відносно вихідного показника. У контрольній групі не спостерігалося суттєвих змін стабілометричних показників.
Висновки. У результаті дослідження виявлено зниження швидкості антеріопостеріорних, медіолатеральних і площинних переміщень центру тиску стоп в умовах вузької стійки та збільшення показника якості функції рівноваги з розплющеними та заплющеними очима після тривалого використання індивідуальної оклюзійної капи у кваліфікованих спортсменів, що спеціалізуються у веслуванні на байдарках і каное.
Показано, що ефект використання індивідуальної оклюзійної капи має пролонгований характер і спостерігається за три місяці після припинення носіння капи, але вже на нижчому рівні, що свідчить про необхідність регулярного використання оклюзійної капи як засобу реабілітації.
Посилання
Зінченко, С. В., & Пастухова, В. А. (2022). Сучасні принципи нейром'язової стоматології та їх прикладне застосування в спорті. Вісник проблем біології і медицини, 3(166), 69–79.
Ageberg, E., Bunke, S., Nilsen, P., & Donaldson, A. (2020). Planning injury prevention training for youth handball players: Application of the generalisable six-step intervention development process. Injury Prevention, 4, 1–6. https://doi.org/10.1136/injuryprev-2019-043468
Buscà, B., Moreno-Doutres, D., Peňa, J., Morales, J., Solana-Tramunt, M., & Aguilera-Castells, J. (2018). Effects of jaw clenching wearing customized mouthguards on agility, power and vertical jump in male high-standard basketball players. Journal of Exercise Science and Fitness, 16, 5–11.
Duarte, M., & De Freitas, S. M. (2010). Revision of posturography based on force plate for balance evaluation. Revista Brasileira de Fisioterapia, 14(3), 183–192. https://doi.org/10.1590/S1413-35552010000300003
Ebben, W. P., Kaufmann, C. E., Fauth, M. L., & Petushek, E. J. (2010). Kinetic analysis of concurrent activation potentiation during back squats and jump squats. Journal of Strength and Conditioning Research, 24, 1515–1519. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181d8eb61
Feldman, A. G. (2016). The relationship between postural and movement stability. Advances in Experimental Medicine and Biology, 957, 105–120. https://doi.org/10.1007/978-3-319-47313-0_6
Garkavenko, V. V., Gorkovenko, A. V., Kolosova, E. V., Korneyev, V. V., Mel'nichouk, A. V., & Vasilenko, D. A. (2012). Modifications of the stabilogram during upright standing posture under conditions of inclines of the support surface. Neurophysiology, 44, 131–137. https://doi.org/10.1007/s11062-0129279-8
Garkavenko, V. V., Kolosova, E. V., & Maksimov, V. D. (2016). Stabilometric values of humans under the conditions of forward and backward bent positions. Fiziolohichnyi Zhurnal, 62(1), 62–67. https://doi.org/10.15407/fz62.01.062
Julià-Sánchez, S., Alvarez-Herms, J., Gatterer, H., Burtscher, M., Pagès, T., & Viscor, G. (2016). The influence of dental occlusion on the body balance in unstable platform increases after high intensity exercise. Neuroscience Letters, 617, 116–121. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2016.02.003
Ohlendorf, D., Seebach, K., Hoerzer, S., Nigg, S., & Kopp, S. (2014). The effects of a temporarily manipulated dental occlusion on the position of the spine: A comparison during standing and walking. The Spine Journal, 14, 2384–2391. https://doi.org/10.1016/j.spinee.2014.01.045
Oshima, T., Nakase, J., Kitaoka, K., Shima, Y., Numata, H., Takata, Y., & Tsuchiya, H. (2018). Poor static balance is a risk factor for non-contact anterior cruciate ligament injury. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 138(12), 1713–1718. https://doi.org/10.1007/s00402-018-2984-z
Paillard, T., & Noé, F. (2006). Effect of expertise and visual contribution on postural control in soccer. Scandinavian Journal of Medicine and Science in Sports, 16(5), 345–348. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2005.00502.x
Paillard, T., & Noé, F. (2015). Techniques and methods for testing the postural function in healthy and pathological subjects. BioMed Research International, Article 891390. https://doi.org/10.1155/2015/891390
Peterka, R. J. (2018). Sensory integration for human balance control. Handbook of Clinical Neurology, 159, 27–42. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63916-5.00002-1
Schulze, A., & Busse, M. (2019). Prediction of ergogenic mouthguard effects in volleyball: A pilot trial. Sports Medicine International Open, 3(3), 96–101. https://doi.org/10.1055/a-1036-5888
Schulze, A., Kwast, S., & Busse, M. (2017). Vented mouthguard effects on cardiopulmonary parameters in basketball: A pilot study. EC Dental Science, 15, 182–190.
Surgent, O. J., Dadalko, O. I., Pickett, K. A., & Travers, B. G. (2019). Balance and the brain: A review of structural brain correlates of postural balance and balance training in humans. Gait & Posture, 71, 245–252. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2019.05.011
Wilczyński, J. (2018). Postural stability in goalkeepers of the Polish national junior handball team. Journal of Human Kinetics, 63, 161–170. https://doi.org/10.2478/hukin-2018-0016
Zech, A., Steib, S., Hentschke, C., Eckhardt, H., & Pfeifer, K. (2012). Effects of localized and general fatigue on static and dynamic postural control in male team handball athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 26(4), 1162–1168. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31822dfbbb
Zemková, E. (2014). Sport-specific balance. Sports Medicine, 44(5), 579–590. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0130-1
