ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОСТКОВІДНИХ УСКЛАДНЕНЬ У СИСТЕМІ ЗГОРТАННЯ КРОВІ
DOI 10.17721/1728.2748.2023.92.17-21
Ключові слова:
COVID-19, SARS-CoV-2 інфекція, постковідні ускладнення, коагулопатія, гемостаз, тромбозАнотація
Порушення у системі згортання крові відіграють важливу роль у патогенезі й клінічних проявах COVID-19 як під час гострої фази захворювання, так і у постінфекційний період. Коронавірусна хвороба асоціюється з високим ризиком розвитку тромботичних та тромбоемболічних ускладнень внаслідок тривалого стану гіперкоагуляції, який може траплятися і після одужання. Незважаючи на надзвичайно велику кількість наукових даних, патофізіологічні аспекти SARS-CoV-2 інфекції залишаються достеменно невизначеними. У представленому огляді узагальнено результати сучасних наукових досліджень щодо патологічних змін у системі гемостазу, які можуть виникати на тлі перенесеної коронавірусної хвороби, та розглянуто основні механізми розвитку COVID-19-асоційованих коагулопатій. З наукометричних баз даних PubMed, Scopus, Web of science, ScienceDirect, Google Scholar та ін. обрано та проаналізовано найновіші публікації, присвячені даній проблематиці. Гемостаз є динамічним, чітко регульований процесом, який забезпечується трьома тісно взаємопов’язаними ланками: згортальною, протизгортальною та фібринолітичною. Активація коагуляційного каскаду та тромбоцитарної ланки гемостазу, що спричиняє протромботичний стан у реконвалесцентних пацієнтів з COVID-19 перш за все пов’язана з дисрегуляцією ренін-ангіотензинової системи, тривалою місцевою та системною запальною реакцією, посиленням імунної відповіді через вивільнення прозапальних медіаторів, які взаємодіють з тромбоцитами, стимулюють експресію тканинного фактора, пригнічують фібринолітичну систему та призводять до дисфункції ендотеліальних клітин кровоносних судин, запускаючи тромбогенез. Розуміння патогенетичних механізмів постковідних ускладнень та проведення моніторингу основних маркерів гемостазу (рівня D-димеру, фібриногену, протромбінового часу, кількості тромбоцитів та ін.) є важливими для вчасного виявлення порушень у системі згортання крові, та надають змогу, залежно від клінічної ситуації, своєчасно вжити заходів для їх корекції на різних етапах розвитку патології.
