БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФЕКЦІЮ SARS-CoV-2

DOI: 10.17721/1728.2748.2023.95.13-19

Автор(и)

  • Тетяна Галенова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ https://orcid.org/0000-0003-2973-2646
  • Марина Калашнікова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ https://orcid.org/0000-0002-2600-4806
  • Віталій Карбовський ТОВ "БІОФАРМА ПЛАЗМА", Біла Церква https://orcid.org/0000-0003-2226-0914
  • Світлана Шоломон Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ https://orcid.org/0000-0003-2097-9562
  • Володимир Мельник Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

Ключові слова:

розсіяний склероз, інфекція SARS-CoV-2, СOVID-19, біохімічний аналіз крові, лабораторні дослідження

Анотація

В с т у п. Розсіяний склероз (РС) є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення. У світі вже нараховується понад 2,8 млн. хворих на РС, а через відсутність ефективних методів лікування і профілактики кількість хворих продовжує невпинно зростати. Тому, пошук шляхів та засобів націлених на стабілізацію стану хворого є пріоритетним завданням сучасної нейробіології. Важливим також є встановлення тригерних чинків, що можуть сприяти прискоренню темпу прогресування захворювання. Оскільки РС є імуноопосередкованою патологією, можна припустити, що супутні захворювання інфекційної етіології, через активацію каскаду запальних реакцій, можуть спонукати до погіршення стану хворого. Однак, остаточної відповіді на питання чи впливають гострі вірусні інфекцій на стан пацієнтів з РС не було отримано. В контексті епідеміологічної ситуації, яка склалася в останні роки, через поширеність коронавірусної інфекції SARS-CoV-2, цікавим є дослідження можливих негативних наслідків СOVID-19 у осіб, що страждають на РС. Тому, метою дослідження було вивчення загального біохімічного статусу хворих на РС, які мають або не мають підтвердженого СOVID-19 в анамнезі.

М е т о д и. У дослідженні взяли участь 127 осіб, у тому числі 97 хворих на РС та 30 відносно здорових донорів, які за віком і статтю відповідали групі пацієнтів. Хворих на РС розподілили на дві групи: І група (n= 56; 36 жінок та 20 чоловіків, середній вік: 41,3±5,5, тривалість захворювання: 4,4±1,5 років) – пацієнти з РС, що не мали підтвердженого СOVID-19 в анамнезі та ІІ група (n= 41; 27 жінок та 14 чоловіків, середній вік: 40,2±5,6, тривалість захворювання: 4,6±1,3 років) – пацієнти з РС, у яких протягом останніх 4-7 місяців був лабораторно верифікований діагноз СOVID-19. Зразки сироваток крові пацієнтів та відносно здорових донорів надходили з Університетської клініки Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна. Діагноз РС всім пацієнтам було встановлено відповідно до діагностичних критеріїв McDonald (2017).

Р е з у л ь т а т и. В результаті вивчення загального біохімічного аналізу крові встановлено, що обидві групи пацієнтів мали аналогічні зміни показників, порівняно з показниками відносно здорових донорів: зниження концентрацій креатиніну і сечової кислоти; зниження рівнів окремих ліпідних фракцій, а саме ЛПДНЩ та ТАГ; зниження рівнів активності ЛФ і ЛДГ; підвищення концентрації С-реактивного білка. Достовірні відмінності між І і ІІ групами відмічені за рахунок різнонаправлених змін у концентрації сироваткового феритину та підвищення рівня амілазної активності у сироватці крові пацієнтів з РС у постковідний період.

В и с н о в к и. Відсутність статистично значущих різниць між показниками біохімічного аналізу крові у хворих на РС, які мають або не мають підтвердженого СOVID-19 в анамнезі свідчить про відсутність взаємозв’язку між інфекцією SARS-CoV-2 та зміною окремих досліджуваних параметрів. Серед отриманих результатів особливий інтерес викликає різнонаправлена зміна концентрації феритину у пацієнтів з РС до та у постковідний період.

 

B a c k g r o u n d. Currently, multiple sclerosis (MS) is an important medical and social problem. There are already more than 2.8 million people with MS worldwide, and due to the lack of effective methods of treatment and prevention, the number of patients is increasing constantly. Therefore, the search for new ways and approaches aimed towards stabilizing the patient's condition is a priority task of modern neurobiology. It is also important to identify triggers that can lead to accelerating the rate of disease progression. Since MS is an immune-mediated disorder, we hypothesized that concomitant diseases of infectious etiology, via the activation of an inflammatory reactions cascade, can lead to a worsening of the MS patient's condition. However, the final answer to the question of whether acute viral infections affect the condition of patients with MS has not been obtained yet. In the context of the epidemiological situation that has developed in recent years, due to the spread of the SARS-CoV-2 coronavirus infection, it is interesting to study the possible negative consequences of COVID-19 in people suffering from MS.

The aim of the study was to analyze the general biochemical status of patients with MS who had or did not have a confirmed history of COVID-19.

M e t h o d s. A total of 271 participants were enrolled in this study, including 97 MS patients and 30 healthy volunteers who matched for age and sex. Patients with MS were divided into two groups: group I (n= 56; 36 women and 20 men, average age: 41.3±5.5, disease duration: 4.4±1.5 years) – patients with MS who did not have confirmed history of COVID-19 and group II (n= 41; 27 women and 14 men, average age: 40.2±5.6, disease duration: 4.6±1.3 years) – patients with MS, who had a laboratory-verified diagnosis of COVID-19 in the past 4-7 months. Blood serum samples of patients and healthy donors were obtained from the University Clinic of O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine. All patients were diagnosed with MS according to the 2017 McDonald criteria.

R e s u l t s. It was established that both groups of MS patients had similar changes in blood biochemical parameters compared to the healthy indicators: a decrease in creatinine and uric acid concentrations; decrease in the levels of particular lipid fractions, namely VLDL and TAG; decrease in the activities of AP and LDH; increase in C-reactive protein concentration. The only significant differences between groups I and II were noted due to multidirectional changes in serum ferritin concentration and an increase in the level of amylase activity in the blood serum of patients with MS in post- COVID period.

C o n c l u s i o n s. The absence of statistically significant differences between the blood biochemical parameters in patients with MS who had or did not have confirmed history of COVID-19 indicates the absence of a relationship between SARS-CoV-2 infection and changes of particular studied parameters. Among the results obtained, the multidirectional changes in ferritin concentration in MS patients before and after COVID-19 could be of great interest to further research.

Посилання

Безсмертний, Ю.О., Безсмертна, Г.В., Гриневич, Ю.Ф., та Веремій, Л.Г. (2017). Медикосоціальна характеристика інвалідності внаслідок розсіяного склерозу в Україні. Буковинський медичний вісник, 21, 4(84), 178-187. https://doi:10.24061/2413-0737. XXI.4.84.2017.140

Boshra, H., Awad, M., Hussein, M., & Elyamani, E. (2022). Vascular dysfunction and dyslipidemia in multiple sclerosis: are they correlated with disease duration and disability status? Egypt Heart J., 74(1), 9. https://doi:10.1186/s43044-022-00244-2

Brand, J.S., Smith, K.A., Piehl, F., Olsson, T., & Montgomery, S. (2022). Risk of serious infections in multiple sclerosis patients by disease course and disability status: Results from a Swedish register-based study. Brain Behav Immun Health, 22, 100470. https://doi:10.1016/j.bbih.2022.100470

Chaudhry, F., Jageka, C., Levy, P.D., Cerghet, M., & Lisak, R.P. (2021). Review of the COVID-19 Risk in Multiple Sclerosis. J Cell Immunol., 3(2), 68-77. https://doi:10.33696/immunology.3.080

Da Costa, R., Szyper-Kravitz, M., Szekanecz, Z., Csépány, T., Dankó, K., Shapira, Y., Zandman-Goddard, G., Orbach, H., Agmon-Levin, N., & Shoenfeld, Y. (2011). Ferritin and prolactin levels in multiple sclerosis. Isr Med Assoc J., 13(2), 91–95.

Dargahi, N., Katsara, M., Tselios, T., Androutsou, M.-E., De Courten, M., Matsoukas, J., & Apostolopoulos, V. (2017). Multiple Sclerosis: Immunopathology and Treatment Update. Brain Sciences, 7(7), 78. https://doi.org/10.3390/brainsci7070078

Donati, D. (2020). Viral infections and multiple sclerosis, Drug Discovery Today. Disease Models, 32, 27–33, https://doi:10.1016/j.ddmod.2020.02.003

Drulović, J., Dujmović, I., Stojsavljević, N., Mesaros, S., Andjelković, S., Miljković, D., Perić, V., Dragutinović, G., Marinković, J., Lević, Z., Mostarica, & Stojković, M. (2021). Uric acid levels in sera from patients with multiple sclerosis. J Neurol, 248(2):121–126. https://doi:10.1007/s004150170246

Dwyer, M. G., Zivadinov, R., Markovic-Plese, S., Bergsland, N., Heininen-Brown, M., Carl, E., & Dangond, F. (2015). Associations between changes in ferritin levels and susceptibility-weighted imaging filtered phase in patients with relapsing–remitting multiple sclerosis over 24 weeks of therapy with subcutaneous interferon beta-1a three times weekly. J. Neuroimmunol., 281, 44–50. https://doi:10.1016/j.jneuroim.2015.03.002

Elishkevitz, K. P., Nussinovitch, U., & Nussinovitch, M. (2009). Lactic Dehydrogenase Isoenzymes in Adolescents With Multiple Sclerosis. Pediatric Neurology, 41(4), 259–262. https://doi:10.1016/j.pediatrneurol.2009.04.018

Freedman, M.S., Thompson, E.J., Deisenhammer, F., Giovannoni, G., Grimsley, G., Keir, G., Ohman, S., Racke, M.K., Sharief, M., Sindic, C.J., Sellebjerg, F., & Tourtellotte, W.W. (2005). Recommended standard of cerebrospinal fluid analysis in the diagnosis of multiple sclerosis: a consensus statement. Arch Neurol, 62, 865–870. https://doi:10.1001/archneur.62.6.865

Gafson, A.R., Thorne, T., McKechnie, C.I.J., Jimenez, B., Nicholas, R., & Matthews, P.M. (2018). Lipoprotein markers associated with disability from multiple sclerosis. Sci Rep.,19, 8(1), 17026. https://doi:10.1038/s41598-018-35232-7

Hippchen, T., Altamura, S., Muckenthaler, M.U., & Merle, U. (2020). Hypoferremia is Associated with Increased Hospitalization and Oxygen Demand in COVID-19 Patients. Hemasphere, 10, 4(6), e492. https://doi:10.1097/HS9.0000000000000492

Hooper, D.C., Scott, G.S., Zborek, A., Mikheeva, T., Kean, R.B., Koprowski, H., & Spitsin, S.V. (2000). Uric acid, a peroxynitrite scavenger, inhibits CNS inflammation, blood-CNS barrier permeability changes, and tissue damage in a mouse model of multiple sclerosis. FASEB J., 14(5), 691-698. https://doi:10.1096/fasebj.14.5.691

Lassmann, H. (2018). Multiple Sclerosis Pathology. Cold Spring Harb Perspect Med., 8(3), a028936. https://doi:10.1101/cshperspect.a028936

LeVine, S.M. (2016). Albumin and multiple sclerosis. BMC Neurol., 16, 47. https://doi:10.1186/s12883-016-0564-9

Lewin, A., Hamilton, S., Witkover, A., Langford, P., Nicholas, R., Chataway, J., & Bangham, C.R.M. (2016). Free serum haemoglobin is associated with brain atrophy in secondary progressive multiple sclerosis. Wellcome Open Res., 1, 10. https://doi:10.12688/wellcomeopenres.9967.2

Oh, J., Vidal-Jordana, A., & Montalban, X. (2018). Multiple sclerosis: clinical aspects. Curr Opin Neurol., 31(6), 752-759. https://doi:10.1097/WCO.0000000000000622

Sharma, A., Tiwari, S., Deb, M.K., & Marty, J.L. (2020). Severe acute respiratory syndrome coronavirus-2 (SARS-CoV-2): a global pandemic and treatment strategies. Int J Antimicrob Agents., 56(2), 106054. https://doi:10.1016/j.ijantimicag.2020.106054

Sonnweber, T., Boehm, A., Sahanic, S., Pizzini, A., Aichner, M., & Sonnweber, B. (2020). Persisting alterations of iron homeostasis in COVID-19 are associated with non-resolving lung pathologies and poor patients’ performance: a prospective observational cohort study. Respir Res BioMed Central., 21, 1–9.

Suriawinata, E., & Mehta, K.J. (2023). Iron and iron-related proteins in COVID-19. Clin Exp Med., 23(4), 969-991. https://doi:10.1007/s10238-022-00851-y

Tettey P, Simpson, S. Jr., Taylor, B., Blizzard, L., Ponsonby, A.L., Dwyer, T., Kostner, K., van der Mei, I. (2014). An adverse lipid profile is associated with disability and progression in disability, in people with MS. Multiple sclerosis., 20, 1737–1744. https://doi:10.1177/1352458514533162

Thompson, A.J., Banwell, B.L., Barkhof, F., Carroll, W.M., Coetzee, T., Comi, G., Correale, J., Fazekas, F., Filippi, M., Freedman, M.S., Fujihara, K., Galetta, S.L., Hartung, H.P., Kappos, L., Lublin, F.D., Marrie, R.A., Miller, A.E., Miller, D.H., Montalban, X., Mowry, E.M., Sorensen, P.S., Tintoré, M., Traboulsee, A.L., Trojano, M., Uitdehaag, B.M.J., Vukusic, S., Waubant, E., Weinshenker, B.G., Reingold, S.C., & Cohen, J.A. (2018). Diagnosis of multiple sclerosis: 2017 revisions of the McDonald criteria. Lancet Neurol.,17(2), 162-173. https://doi:10.1016/S1474-4422(17)30470-2

Toncev, G., Milicic, B., Toncev, S., & Samardzic, G. (2002). Serum uric acid levels in multiple sclerosis patients correlate with activity of disease and blood-brain barrier dysfunction. European Journal of Neurology, 9(3), 221–226. https://doi:10.1046/j.1468-1331.2002.00384.x

Tremlett, T, Seemüller, S, Zhao, Y, Yoshida, EM, Oger, J, & Petkau, J. (2006). Liver test abnormalities in multiple sclerosis: Findings from placebo-treated patients. Neurology, 67(7), 1291-1293. https://doi:10.1212/01.wnl.0000238515.27055.62

Walton, C., King, R., Rechtman, L., Kaye, W., Leray, E., Marrie, R.A., Robertson, N., La Rocca, N., Uitdehaag, B., van der Mei, I., Wallin, M., Helme, A., Angood Napier, C., Rijke, N., & Baneke, P. (2020). Rising prevalence of multiple sclerosis worldwide: Insights from the Atlas of MS, third edition. Mult Scler., 26(14), 1816-1821. https://doi:10.1177/1352458520970841

Zhornitsky, S., McKay, K.A., Metz, L.M., Teunissen, C.E., & Rangachari, M. (2016). Cholesterol and markers of cholesterol turnover in multiple sclerosis: relationship with disease outcomes. Multiple sclerosis and related disorders, 5, 53–65. https://doi:10.1016/j.msard.2015.10.005

Завантаження

Опубліковано

13.01.2024