ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ КАРТОПЛІ, ПОШИРЕНИХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ,ДО ЗБУДНИКА М'ЯКОЇ ГНИЛІ ТА ЧОРНОЇ НІЖКИ
DOI: 10.17721/1728.2748.2023.95.39-44
Ключові слова:
картопля, фітопатогени, Pectobacterium atrosepticum, Solanum tuberosumАнотація
В с т у п . Картоплю уражають різні хвороби, у тому числі чорна ніжка й м'яка гниль, що спричиняються Pectobacterium atrosepticum. Однією із причин швидкого поширення цього бактеріального патогену є відсутність комерційних сортів картоплі із природним імунітетом до чорної ніжки та м'якої гнилі. Хоча деякі сорти можуть виявляти часткову стійкість, однак відсутність повної стійкості сприяє широкому розповсюдженню зазначених хвороб. Метою дослідження було оцінити стійкість найбільш поширених в Україні сортів картоплі до збудника чорної ніжки та м'якої гнилі.
М е т о д и . У дослідженні використовували сорти картоплі з різних регіонів України. Для оцінювання чутливості картоплі до м'якої гнилі та чорної ніжки брали 24-годинну культуру Pectobacterium atrosepticum B-1084T. Сприйнятливість картоплі до збудника м'якої гнилі оцінювали за двома критеріями: захворюваність (%) і ступінь ураження (маса та площа мацерованої тканини).
Р е з у л ь т а т и . Бульби картоплі різних сортів, а також одного сорту, але вирощені в різних регіонах України, по- казали різний рівень стійкості до музейного штаму збудника м'якої гнилі та чорної ніжки. Захворюваність для всіх аналізованих сортів картоплі сягала 100 %. Бульби сорту Riviera, отримані з Одеської області, були значно більше уражені пектолітичними ферментами P. atrosepticum B-1084T порівняно з бульбами інших сортів: площа мацерації бульб цього сорту була в 1,5 раза більшою, ніж у сортів Queen Anne, Riviera (Чернігів) та Bellarosa (Одеса). Медіана площі мацерації бульб сортів Picasso та Bellarosa (Чернігівська) була у 2,5 раза меншою, ніж у сорту Riviera. Ці закономірності чутливості до м'якої гнилі та збудника чорної ніжки підтверджуються також результатами порівняльного оцінювання маси.
В и с н о в к и . Сорт картоплі Riviera виявився найбільш сприйнятливим до ураження м'якою гниллю і збудником чорної ніжки; сорт Picasso – найменш чутливим до P. atrosepticum B-1084T. Бульби картоплі того самого сорту, вирощені в різних регіонах країни, мали різну сприйнятливість до збудника м'якої гнилі та чорної ніжки, що свідчить про те, що польовий ефект переважає над впливом генотипу.
Посилання
Buchholz, F., Antonielli, L., Kostić, T., Sessitsch, A., & Mitter, B. (2019). The bacterial community in potato is recruited from soil and partly inherited across generations. Plos One, 14(11), Стаття e0223691. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0223691
Cigna, J., Robic, K., Dewaegeneire, P., Hélias, V., Beury, A., & Faure, D. (2023). Efficacy of soft-rot disease biocontrol agents in the inhibition of production field pathogen isolates. Microorganisms, 11(2), 372. https://doi.org/10.3390/microorganisms11020372
Czajkowski, R., Pérombelon, M. C. M., van Veen, J. A., & van der Wolf, J. M. (2011). Control of blackleg and tuber soft rot of potato caused by Pectobacterium and Dickeya species: A review. Plant Pathology, 60(6), 999–1013. https://doi.org/10.1111/j.1365-3059.2011.02470.x
De Boer, S. H., Li, X., & Ward, L. J. (2012). Pectobacterium spp. associated with bacterial stem rot syndrome of potato in canada. Phytopathology®, 102(10), 937–947. https://doi.org/10.1094/phyto-04-12-0083-r
Joshi, J. R., Yao, L., Charkowski, A. O., & Heuberger, A. L. (2020). Metabolites from wild potato inhibit virulence factors of the soft rot and blackleg pathogen pectobacterium brasiliense. Molecular Plant-Microbe Interactions®, MPMI—08–20–0224. https://doi.org/10.1094/mpmi-08-20-0224-r
Koroney, A. S., Plasson, C., Pawlak, B., Sidikou, R., Driouich, A., Menu-Bouaouiche, L., & Vicré-Gibouin, M. (2016). Root exudate ofSolanum tuberosumis enriched in galactose-containing molecules and impacts the growth ofPectobacterium atrosepticum. Annals of Botany, 118(4), 797–808. https://doi.org/10.1093/aob/mcw128
Kurm, V., Mendes, O., Gros, J., & van der Wolf, J. (2023). Potato tuber origin and microbial composition determines resistance against soft rot Pectobacteriaceae. European Journal of Plant Pathology. https://doi.org/10.1007/s10658-023-02763-3
Lebecka, R. (2017). Screening for Potato Resistance to Blackleg and Soft Rot. Plant Breeding and Seed Science, 75(1), 97–104. https://doi.org/10.1515/plass-2017-0013
Lebecka, R., Wasilewicz-Flis, I., & Mańkowski, D. (2020). Diploid Potato Germplasm with Resistance to Dickeya solani. Potato Research, 64(3), 375–385. https://doi.org/10.1007/s11540-020-09482-w
Padilla-Gálvez, N., Luengo-Uribe, P., Mancilla, S., Maurin, A., Torres, C., Ruiz, P., France, A., Acuña, I., & Urrutia, H. (2021). Antagonistic activity of endophytic actinobacteria from native potatoes (Solanum tuberosum subsp. tuberosum L.) against Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum and Pectobacterium atrosepticum. BMC Microbiology, 21(1). https://doi.org/10.1186/s12866-021-02393-x
Sledz, W., Motyka-Pomagruk, A., Zukowska, D., Babinska-Wensierska, W., Zoledowska, S., & Lojkowska, E. (2023). Genotypic and phenotypic uniformity among the population of Pectobacterium atrosepticum strains isolated during three growing seasons from potato fields in Poland. European Journal of Plant Pathology. https://doi.org/10.1007/s10658-023-02687-y
Taktaev, B. A., Podberezko, I. M. (2020). DEVELOPMENT OF DISEASE IN POTATO VARIETIES OF DIFFERENT RIPENESS GROUPS ON A NATURAL INFECTION BACKGROUND IN THE SOUTHERN FOREST ZONE OF UKRAINE. Potato growing: Interdepartmental thematic scientific collection, issue 45.
Hashemi Tameh, M., Primiceri, E., Chiriacò, M. S., Poltronieri, P., Bahar, M., & Maruccio, G. (2020). Pectobacterium atrosepticum biosensor for monitoring blackleg and soft rot disease of potato. Biosensors, 10(6), 64. https://doi.org/10.3390/bios10060064
van den Bosch, T. J. M., Niemi, O., & Welte, C. U. (2019). Single gene enables plant pathogenic Pectobacterium to overcome host‐specific chemical defence. Molecular Plant Pathology, 21(3), 349–359. https://doi.org/10.1111/mpp.12900
Weinert, N., Meincke, R., Gottwald, C., Heuer, H., Gomes, N. C. M., Schloter, M., Berg, G., & Smalla, K. (2009). Rhizosphere communities of genetically modified zeaxanthin-accumulating potato plants and their parent cultivar differ less than those of different potato cultivars. Applied and Environmental Microbiology, 75(12), 3859–3865. https://doi.org/10.1128/aem.00414-09
