ВПЛИВ ФОНОВОЇ МУЗИКИ НА ПАРАМЕТРИ УВАГИТА ЕЛЕКТРИЧНУ АКИВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
DOI: 10.17721/1728.2748.2024.96.32-37
Ключові слова:
фонова музика, когнітивні функції, концентрація уваги, ЕЕГ, спектральна потужність, виконання завдань, навантаження на оперативну пам'ятьАнотація
Вступ. Фонова музика часто використовується під час розумової роботи, проте чи дійсно вона допомагає у цих задачах, чи це просто звичка, яка може знижувати продуктивність роботи, питання, яке потребує досліджень. Дані літератури свідчать про різновекторний вплив музичного супроводу на когнітивні функції, що залежать від жанру, музичного досвіду, властивостей нервових процесів людини, що може бути наслідком індивідуальної мінливості нейронних реакцій на музику. Метою роботи було вивчення впливу фонової музики на виконання завдань, що потребують концентрації уваги, та з’ясування нейрофізіологічних механізмів, що лежать в основі цих процесів за допомогою аналізу електричної активності мозку.
Методи. В дослідженні взяло участь 20 студентів віком від 18 до 25 років. Оцінку уваги здійснювали за результатами тесту «коректурна проба». ЕЕГ реєстрували під час проходження тестів на увагу в тиші та під час фонового звучання класичної музики. Проводився груповий порівняльний аналіз спектральної потужності в наступних частотних діапазонах: тета (4-7,49 Гц), альфа-1 (7,5 - 9,9 Гц), альфа-2 (10-12,9 Гц), бета-1 (13-23,9 Гц), бета-2 (24-35 Гц).
Результати. Виявлено, що на фоні музики знижувалась швидкість, загальна кількість переглянутих та викреслених літер в коректурній пробі порівняно з виконанням без музики. Кількість помилок і показник концентрації уваги не відрізнялись без музики та за її присутності. Виконання завдань на фоні музики супроводжувалось зниженням спектральної потужності ЕЕГ в тета та бета-2 частотних діапазонах порівняно із аналогічним завданням без музики.
Висновки. Фонова музика погіршувала продуктивність виконання завдань, але не впливала на її точність, що свідчить про наявність інтерференції між обробкою слухових та зорових стимулів. Зниження спектральної потужності в тета- та бета-2 частотних діапазонах ЕЕГ при виконанні коректурної проби на фоні музики відображує зменшення навантаження на оперативну пам’ять та рівня напруженості. Такі зміни можуть бути наслідком зниження новизни завдання та заспокійливого впливу приємної музики. Використання музики в якості фону для розумової праці залишається спірною ідеєю, з огляду на зниження темпу роботи, хоча музика може бути корисним інструментом для нормалізації психоемоційного стану.
Посилання
Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник (2012) [уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. Вид. 2-ге, виправл. Видавництво Олександри Гаркуші. С. 22.
Abhang, P. A., Gawali, B. W., & Mehrotra, S. C. (2016). Technical Aspects of Brain Rhythms and Speech Parameters. In Introduction to EEG- and Speech-Based Emotion Recognition (pp. 51–79). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804490-2.00003-8.
Puma, S., Matton, N., Paubel, P.-V., Raufaste, É., & El-Yagoubi, R. (2018). Using theta and alpha band power to assess cognitive workload in multitasking environments. International Journal of Psychophysiology, 123, 111–120. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2017.10.004
Burkhard, A., Elmer, S., Kara, D., Brauchli, C., & Jäncke, L. (2018). The effect of background music on inhibitory functions: an erp study. Frontiers in Human Neuroscience, 12. https://doi.org/10.3389/fnhum.2018.00293
Cassidy, G. and MacDonald, R. (2007). The effect of background music and background noise on the task performance of introverts and extraverts. Psychology of Music, 35(3), 517-537. https://doi.org/10.1177/0305735607076444.
Demanuele, C., Broyd, S. J., Sonuga-Barke, E. J. S., & James, C. (2013). Neuronal oscillations in the EEG under varying cognitive load: A comparative study between slow waves and faster oscillations. Clinical Neurophysiology, 124(2), 247–262. https://doi.org/10.1016/j.clinph.2012.07.021
Du, M., Jiang, J., Li, Z., Man, D., & Jiang, C. (2020). The effects of background music on neural responses during reading comprehension. Scientific Reports, 10(1). https://doi.org/10.1038/s41598-020-75623-3
Kapsali, F., Zioga, I., Papageorgiou, P., Smyrnis, N., Chrousos, G. P., & Papageorgiou, C. (2020). Event‐related eeg oscillations in body dysmorphic disorder. European Journal of Clinical Investigation, 50(3). https://doi.org/ 10.1111/eci.13208.
Kiss, L., Linnell, K.J. The effect of preferred background music on task-focus in sustained attention. Psychological Research, 85, 2313–2325 (2021). https://doi.org/10.1007/s00426-020-01400-6.
Ko, L., Komarov, O., Hairston, W. D., Jung, T., & Lin, C. (2017). Sustained attention in real classroom settings: an eeg study. Frontiers in Human Neuroscience, 11. https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00388
Küssner, M. B. (2017). Eysenck's theory of personality and the role of background music in cognitive task performance: a mini-review of conflicting findings and a new perspective. Frontiers in Psychology, 8. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01991
Nadon, É., Tillmann, B., Saj, A. & Gosselin, N. (2021). The Emotional Effect of Background Music on Selective Attention of Adults. Frontiers in Psychology, [online] 12. Available at: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021. 729037
Que, Y., Zheng, Y., Hsiao, J.H. et al. (2023). Studying the effect of self- selected background music on reading task with eye movements. Sci Rep, 13, 1704. https://doi.org/10.1038/s41598-023-28426-1
Riddle, J., Hwang, K., Cellier, D., Dhanani, S., & D'Esposito, M. (2019). Causal evidence for the role of neuronal oscillations in top–down and bottom–up attention. Journal of Cognitive Neuroscience, 31(5), 768-779. https://doi.org/10.1162/jocn_a_01376
Woods, K., Sampaio, G., James, T., Przysinda, E., Hewett, A., Spencer, A. & Loui, P. (2021). Stimulating music supports attention in listeners with attentional difficulties.. https://doi.org/10.1101/2021.10.01.462777
