АКТИВНІСТЬ ТВАРИН БІЛЯ НОРИ БОРСУКА (MELES MELES)У НПП "ПИРЯТИНСЬКИЙ" (ПОЛТАВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА)

DOI: 10.17721/1728.2748.2024.96.38-43

Автор(и)

  • Наталія Брусенцова Національний природний парк "Тузлівські лимани", Татарбунари; Національний природний парк "Слобожанський", Краснокутськ https://orcid.org/0000-0002-1428-4855
  • Анатолій Подобайло Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ https://orcid.org/0000-0003-2958-8445

Ключові слова:

тварина, нора борсука, фотопастка, моніторинг, НПП “Пирятинський”

Анотація

Вступ. Нори є важливим ресурсом, тому вони приваблюють багатьох тварин. Борсуки створюють складні підземні сховища, якими можуть користуватися інші види. Метою дослідження було оцінити активність тварин біля нори борсука у НПП “Пирятинський”. Такі довгострокові спостереження біля підземних сховищ найкраще здійснювати за допомогою фотопасток.

Методи. Дослідження проводили у 2021–2023 роках на території НПП “Пирятинський” (Полтавська обл., Лубенський район). Фотопастка BOLY BG310-MFP була встановлена біля однієї головної нори борсука. Перегляд, визначення видів тварин та класифікацію знімків фотопастки проводили з використанням програми digiKam.

Результати. Фотопастка у НПП “Пирятинський” відпрацювала 295 пасткодіб та зареєструвала 545 подій. На головній норі борсука зафіксовано 19 видів тварин: 13 ссавців та 6 птахів. За активністю домінували борсук, лисиця, сарна, вивірка та мишоподібні гризуни. За отриманими результатами спостережень усіх зареєстрованих тварин розділили за двома класифікаціями: за типом зв’язку з норою (мешканці, потенційні мешканці, шукачі здобичі, відвідувачі та незацікавлені норою) та за частотою відвідування (постійні мешканці, регулярні відвідувачі, нерегулярні відвідувачі та випадкові відвідувачі). Шукачі здобичі біля нори борсука представлені найбільшим видовим різноманіттям (8 видів). Половина видів птахів були випадковими відвідувачами нори, лише сойка регулярно відвідувала та обстежувала викид ґрунту біля входу.

Висновки. Головна нора борсуків у НПП “Пирятинський” є привабливим об’єктом як для тварин, які можуть її безпосередньо використовувати як сховище, так і для тих, які отримують супутню користь, наприклад, полюють поряд. Частота трапляння може бути показником важливості нори для тварин, однак велика кількість подій з сарнами та вивірками потребує окремого вивчення цього питання.

 

 

Посилання

Абдулоєва, О. С., Данько, К. Ю., Проценко, Ю. В., & Подобайло, А. В. (2017). Природа національного природного парку "Пирятинський". Талком.

Брусенцова, Н. О. (2021). Досвід визначення біорізноманіття ссав- ців за допомогою фотопасток у сосновому лісі НПП "Слобожанський" (Харківська область). In Chornobyl: open air lab. Збірник матеріалів I Міжнародної науково-практичної конференції, 24 квітня 2021, м. Київ (с. 127–130). Крок.

Брусенцова, Н., & Яроцький, В. (2021). Організація спостережень біля підземних сховищ норових хижих ссавців: порівняння різних мето- дик. Theriologia Ukrainica, 22, 100–110. http://doi.org/10.15407/TU2211

Вишневський, Д. (2021). Досвід малоресурсного дослідження фау- ни за допомогою фотопасток. Theriologia Ukrainica, 21, 114–124. http://doi.org/10.15407/TU2110

Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Че- рвоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). (2021). Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 29 від 19.01.2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0260-21#Text

Andersen, M. L., Bennett, D. E., & Holbrook, J. D. (2021). Burrow webs: Clawing the surface of interactions with burrows excavated by American badgers. Ecology and Evolution, 17, 11559–11568. https://doi.org/10.1002/ ece3.7962

Bouroş, G., Ionescu, D. T. & Hodor, C. (2019). Observation of Eurasian Otter's diel activity using camera trapping in Central-Eastern Romania. Vestnik Zoologii, 53(1), 47–56. http://doi.org/10.2478/vzoo-2019-0005

Bravo, L. G., Belliure, J., & Rebollo, S. (2009). European rabbits as ecosystem engineers: warrens increase lizard density and diversity. Biodiversity and Conservation, 18, 869–885.https://doi.org/10.1007/s10531-008-9438-9

Brøseth, H., Bevanger, K., & Knutsen, B. (1997). Function of multiple badger Meles meles setts: distribution and utilization. Wildlife Biology, 3(2), 89–96. https://doi.org/10.2981/wlb.1997.011

Coppola, F., Dari, C., Vecchio, G., Scarselli, D., & Felicioli, A. (2020). Cohabitation of Settlements among Crested Porcupine (Hystrix cristata), Red Fox (Vulpes vulpes) and European Badger (Meles meles). Current Science, 119(5), 817–822. http://doi.org/10.18520/cs/v119/i5/817-822

Davison, J., Huck, M., Delahay, R. J., & Roper, T. J. (2008). Urban badger setts: characteristics, patterns of use andmanagement implications. Journal of Zoology, 275, 190–200. https://doi.org/10.1111/j.1469- 7998.2008.00424.x

Delgado-Martínez, C. M., Kolb, M., Pascual-Ramírez, F., & Mendoza, E. (2023). Differential utilization of surface and arboreal water bodies by birds and mammals in a seasonally dry Neotropical forest in southern Mexico. Ecology and Evolution, 13(11), e10781.https://doi.org/10.1002/ece3.10781

Gashchak, S., Barnett, C. L., Beresford, N. A., Paskevych, S., & Wood, M. D. (2022). Estimating the population density of Eurasian lynx in the Ukrainian part of the Chornobyl exclusion zone using camera trap footage. Theriologia Ukrainica, 23, 47–65. http://doi.org/10.15407/TU2307

Jones, C. G., Lawton, J. H., & Shachak, M. (1994). Organisms as ecosystem engineers. Oikos, 69(3), 373‒386. https://doi.org/10.2307/3545850

Lyubinska, L., Matvieiev, M., Optasyuk, O., Drebet, M., & Ragulina, M. (2022). Biodiversityof the Satanivska Dacha tract, aUNESCO World Heritage site (Ukraine). GEO&BIO, 23, 107–130. https://doi.org/10.15407/ gb2310

Kluever, B. M., Gese, E. M., Dempsey, S. J., & Knight, R. N. (2013). A comparison of methods for monitoring kit foxes at den sites. Wildlife Society Bulletin, 37(2), 439–443. https://doi.org/10.1002/wsb.261

Kowalczyk, R., Zalewski, A., & Jędrzejewska, B. (2004). Seasonal and spatial pattern of shelter use by badgers Meles meles in Bialowieza Primeval Forest (Poland). Acta Theriologica, 49(1), 75–92. https://doi.org/10.1007/BF03192510

Kowalczyk, R., Jędrzejewska, B., Zalewski, A., & Jędrzejewski, W. (2008). Facilitative interactions between the Eurasian badger (Meles meles), the red fox (Vulpes vulpes), and the invasive raccoon dog (Nyctereutes procyonoides) in Białowieża Primeval Forest, Poland. Canadian Journal of Zoology, 86(12), 1389–1396. https://doi.org/10.1139/Z08-127

Mukherjee, A., Pal, A., Velankar, A. D., Kumara, H. N., & Bhupathy, S. (2019). Stay awhile in my burrow! Interspecific associations of vertebrates to Indian crested porcupine burrows. Ethology Ecology & Evolution, 31, 313– 328. https://doi.org/10.1080/03949370.2019.1594392

Nowakowski, K., Ważna, A., Kurek, P., Cichocki, J., & Gabryś, G. (2020). Reproduction success in European badgers, red foxes and raccoon dogs in relation to sett cohabitation. PLoS ONE, 15(8), e0237642. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0237642

Reichman, O. J., & Smith, S. C. (1990). Burrows and burrowing behaviour be mammals. In Current Mammalogy (pp. 197–244). Plenum Press, New York and London.

Revilla, E., Palomares, F., & Fernandez, N. (2001). Characteristics, location and selection of diurnal resting dens by Eurasian badgers (Meles meles) in a low density area. Journal of Zoology, 255, 291–299. https://doi.org/10.1017/S0952836901001388

Roper, T. J. (1992). The structure and function of badger setts. Journal of Zoology, 227, 691–694. https://doi.org/10.1111/j.1469-7998.1992.tb04425.x

Завантаження

Опубліковано

10.06.2024