АНАЕРОБНІ МОЖЛИВОСТІ МЕШКАНОК ПОСТПУБЕРТАТНОГО ВІКУ НИЗИННИХ РАЙОНІВ ЗАКАРПАТТЯ
DOI: 10.17721/1728.2748.2024.96.5-8
Ключові слова:
anaerobic productivity, somatotype, physical health, females.Анотація
Вступ. Фізичне здоров'я людини залежить від здатності організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, зберігаючи нормальні функціональні параметри всіх фізіологічних систем. Актуальний механізм такої адаптації здійснюється гуморальнорефлекторним шляхом, однак цей процес уособлюється соматотипом людини. Отже, визначення компонентного складу організму та соматотипу дозволяє індивідуалізувати шляхи профілактики тих чи інших захворювань, обрати ефективну тактику лікування, а також прогнозувати ефективність лікування.
Мета дослідження – встановити здатність представниць різних соматотипів, мешканок низинних районів Закарпатської області, адаптуватися до фізичної праці в анаеробному режимі енергозабезпечення.
Методи. У дослідженні взяли участь 118 здорових дівчат віком від 16 до 20 років, мешканок низинних районів. Для оцінки здатності виконувати фізичну роботу на велоергометрі в анаеробному режимі ми використали метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю.М. Фурман та співавт. Також згідно з методикою Shogy A., Cherebetin G. ми вимірювали ємність анаеробних лактатних процесів. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера.
Результати. Обстежені дівчата, мешканки низинних районів, були представлені 5 соматотипами: ектоморфним, ендоморфним, ендомезоморфним, мезоектоморфним і збалансованим. Найбільша кількість осіб була збалансованого (34,7 %) та ендомезоморфного (32,2 %) соматотипу, найменша – ектоморфного (10,2 %) та мезоектоморфного (9,3 %) соматотипу. У осіб ендомезоморфного соматотипу середнє значення ВАнТ10 відн. (40,25±1,23 кгм·хв-1·кг-1) вірогідно перевищує середню величину дівчат лише ендоморфного (37,1±0,65 кгм·хв-1·кг-1) соматотипу, тоді як середнє значення ВАнТ10 відн. у представниць збалансованого (40,5±1,28 кгм·хв-1·кг-1) соматотипу вірогідно (р<0,05) перевищує значення дівчат ендоморфного соматотипу на 9,2 % та ектоморфного соматотипу (37,4±0,76 кгм·хв-1·кг-1) на 8,2 %. Звертає на себе увагу те, що найнижчі середні значення ВАнТ30 відн. спостерігаються у представниць низинних районів ектоморфного (35,4±0,72 кгм·хв-1·кг-1) та ендоморфного (35,7±0,96 кгм·хв-1·кг-1) соматотипів, які між собою не відрізняються (р>0,05). Найвищі середні значення ВАнТ30 відн. мають представниці низинних районів ендомезоморфного 39,0±1,03 кгм·хв-1·кг-1 та збалансованого 39,33±0,89 кгм·хв-1·кг-1 соматотипів, які вірогідно на 6 % переважають значення представниць мезоектоморфного соматотипу, на 11 % переважають значення представниць ектоморфного та на 10 % ендоморфного соматотипу.
Висновки. Анаеробна продуктивність представниць Закарпатської області пов'язана із соматотипологічними особливостями організму. Існують гендерні відмінності в адаптації молодих людей до фізичної праці анаеробної спрямованості залежно від соматотипу. Серед дівчат, які проживають у низинній місцевості, найбільшу потужність анаеробних алактатних і лактатних процесів енергозабезпечення роботи м'язів демонструють ендомезоморфи та особи зі збалансованим соматотипом, найменшу – ектоморфи.
Посилання
Carter J. (2003). The Heath-Carter anthropometric somatotype. Instruction manual. Department of Exercise and Nutritional Sciences San Diego State University. CA. U.S.A., 26 p.
Dulo O., Furman Y., Hema-Bahyna N. (2022). Gender and Somatotypological Peculiarities of Indicators of Aerobic and Anaerobic Productivity of Energy Supply of the Body in the Post-Pubertal Period of Ontogenesis in the Residents of the Zakarpattia Region. Wiadomości Lekarskie, LXXV(10):2359-2365. https://doi.org/10.36740/WLek202210108
Dulo O., Furman Yu., Maltseva O., Samoilenko S. (2023). Physical Health of Females from the Lowland Districts of Zakarpattia According to the Metabolic Level of Aerobic and Anaerobic Energy Supply Depending on the Component Body Composition. Wiadomości Lekarskie, LXXVI(3):568-574. https://doi.org/10.36740/WLek202303116
Fera M.O., Fera O.V., Kryvanych V.M., Bilyschuk L.M., Kostenko S.B., Kryvanych A.V., Yavuz Y., Goncharuk-Khomyn M.Y. (2020). Analysis of Environmental and Person-Oriented Factors Influence on Dental Caries Intensity among Children Population of Transcarpathia. J. Int Dent Med Res, 13(4):1326-1333.
Furman Y.M., Miroshnichenko V.M., Bohuslavska V.Yu., Gavrylova N.V., Brezdeniuk O.Yu., Salnykova S.V., Holovkina V.V., Vypasniak I.P., Lutskyi V.Y. (2022). Modeling of functional preparedness of women 25–35 years of different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 26(2):118–125. https://doi.org/10.15561/26649837.2022.0206
Furman Yu.M., Miroshnichenko V.M, Drachuk S.P. (2013). Promising models of physical culture and health technologies in physical education of students of higher educational institutions. Kyiv: Olympic literature [In Ukrainian]. [Фурман Ю.М., Мірошниченко В.М., Драчук С.П. (2013). Перспективні моделі фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні студентів вищих навчальних закладів. Київ: Олімпійська література, 175 р].
Gaul C.A., Docherty D., Cicchini R. (2020). Differences in anaerobic performance between boys and men. Int. J. Obes Relat. Metab. Disord, 24:7841-7848.
Gorshova I., Bohuslavska V., Furman Y., Galan Y., Nakonechnyi I., Pityn M. (2017). Improvement of adolescents’ adaptation to the adverse meteorological situation by means of physical education. Journal of Physical Education and Sport, 17(2):892-898. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.02136
Karstoft K., Pedersen B. K. (2016). Skeletal muscle as a gene regulatory endocrine organ. Current opinion in clinical nutrition and metabolic care, 19(4):270-275.
Kovalenko A., Grishchuk E., Rogal N., Potop V., Korobeynikov G., Glazyrin I., Dudnyk O. (2020). The Influence of Physical Activity on Students’ Psychological Well-Being. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala,12(2):86-96. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2/267
Larry Kenney W., Wilmore J.H., Costill D.L. (2021). Physiology of Sport and Exercise. Human Kinetics. 611 p.
Miroshnichenko V.M., Furman Yu.M., Brezdeniuk O.Yu., Onyshchuk V., Gavrylova N., Salnykova S. (2020). Correlation of maximum oxygen consumption with component composition of the body, body mass of men with different somatotypes aged 25-35. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2020;6:290-297.
Miroshnichenko V., Salnykova S., Bohuslavska V., Pityn M., Furman Yu., Yakovliv V., Semeryak Z. (2019). Enhancement of physical health in girls of 17-19 years by adoption of physical loads taking their somatotype into account. Journal of Physical Education and Sport, 19:387-392. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.s2058
Montero D., Madsen K., Meinild-Lundby A.K., Edin F., Lundby C. (2018). Sexual dimorphism of substrate utilization: Differences in skeletal muscle mitochondrial volume density and function. Exp Physiol, 103(6):851-859. https://doi.org/10.1113/EP087007
Pałka M.J., Rogoziński A. (1986). Standards and predicted values of anaerobic threshold. European Journal of Applied Physiology and Occupational Physiology, 54:643–646. https://doi.org/10.1007/BF00943354
Ryan-Stewart H., Faulkner J., Jobson S. (2018). The influence of somatotype on anaerobic performance. PLoS ONE, 13(5):e0197761. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0197761
Shӧgy A., Cherebetin G. (1974). Minutentest auf dem Fanradergometer zur Bestimmung der Annaeroben Kapazität. J. Appl. Physiol, 33:171-176.
Stephanie M. (2023). The Role of Hormones in Women Health. Journal of Women’s Health Care, 12(3):633. https://doi.org/.35248/2167-0420.23.12.633
Zera J., Nagle E., Connell E., Curtin W. Marget, A. Simonson, T. Nagai, J. Abt, S. Lephart. (2022). Gender Differences and the Influence of Body Composition on Land and Pool-Based Assessments of Anaerobic Power and Capacity. Int J Environ Res Public Health, 19(13):7902. https://doi.org/10.3390/ijerph19137902
Wu Y., Ma Z. (2023). Exercise Intervention Based on Behavioral Change Theory: Influence on Body Morphology and Body Composition. Altern Ther Health Med, 29(1):150-155.
