ЦИТОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В УКРАЇНІЗА УМОВ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI: 10.17721/1728.2748.2024.96.63-67
Ключові слова:
щитоподібна залоза, рак, пункційна біопсія, міжнародна система Бетезда, Україна, війнаАнотація
Вступ. Цитопатологічні дослідження щитоподібної залози мають важливе значення у діагностиці пацієнтів. З початком російського вторгнення більшість процедур цитопатологічного скринінгу (включаючи скринінг на рак) в Україні були зменшені або відкладені, що створило загрозу для здатності медичного персоналу забезпечити можливість раннього виявлення раку.
Метою було проаналізувати результати цитологічних досліджень тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) новоутворень щитоподібної залози за міжнародною класифікацією Bethesda за 2022-2023 роки.
Методи. Дослідження проведено із залученням бази даних пацієнтів, які користувались послугою цитологічних досліджень ТАПБ щитоподібної залози в Медичній лабораторії "CSD" у період 2022-2023 років. Було проаналізовано: 1) цитологічний висновок за міжнародною класифікацією Bethesda; 2) стать пацієнта. Для цитологічного дослідження використовувався метод світлової мікроскопії (LeicaMicrosystems, DM2000).
Результати. У період з 2022 по 2023 рік проведено аналіз 4247 цитологічних досліджень пацієнтів з вузлами щитоподібної залози. З них 3654 (86 %) стосувалися жінок, а 593 (14 %) чоловіків. Порівнюючи з попередніми роками, де відсоток цитологічних досліджень у жінок становив 87 %, встановлено, що жінки більш схильні до захворювань щитоподібної залози. У 2022-2023 роках показник недіагностичних матеріалів становив 18,1 %, що підкреслює необхідність поліпшення преаналітичних процесів. Другий клас за міжнародною класифікацією Bethesda становив 54,7 % випадків, Незважаючи на зменшення відсотка діагностованих випадків щитоподібної залози в період війни, другий клас залишається найбільш поширеним класом серед інших класів цитологічної діагностики щитоподібної залози. Такий результат вказує на важливість подальшого вдосконалення методів діагностики та підвищення ефективності лікування пацієнтів із патологією щитоподібної залози. Згідно з класифікацією Bethesda 2023, категорія AUS має середній ризик злоякісного переростання 22 %. Даний клас становив 13,2 % у період 2022-2023. Простежується тенденція зростання постановки цього класу, порівнюючи з минулими роками (8,2 %). Клас 4 було виявлено у 4,8 % пацієнтів і знизився майже у два рази порівняно з попередніми роками. 5 і 6 класи, які мають найвищий рівень малігнізації, були в межах 4-5 %.
Висновки. Під час російського вторгнення в Україні відбулося порушення процесу цитолопатологічної діагностики, що призвело до зменшення кількості цитологічних зразків, зокрема досліджень ТАПБ щитоподібної залози, які надходили до Медичної лабораторії CSD.
Посилання
Омельяненко, І., Фалалєєва, Т., Цирюк, О., & Сулаєва, О. М. (2022). Цитологічна діагностика тонкголкових пункційних біопсій щитовидної залози в Україні: порівняння з міжнародною практикою. Вісник. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Біологія, 90(3), 9–13. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2022.90.9-13
Fu, Y., Sun, Y., Pei, Q., Han, X., Wen, Q., Mei, F., Tan, S. N., & Cui, L. (2022). Factors Influencing the Sample Adequacy of Ultrasound-Guided Fine-Needle Aspiration from Solid Thyroid Nodules for Liquid-Based Cytology: A Demographic, Sonographic, and Technical Perspective. Medicina (Kaunas. Spausdinta), 58(11), 1639. https://doi.org/10.3390/ medicina58111639
Gharib, H., & Goellner, J. R. (1993). Fine-Needle Aspiration Biopsy of the Thyroid: An Appraisal. Annals of Internal Medicine, 118(4), 282. https://doi.org/10.7326/0003-4819-118-4-199302150-00007
Gill, A. S., Amdur, R. L., & Joshi, A. S. (2017). Importance of FNA technique for decreasing non-diagnostic rates in thyroid nodules. Head and Neck Pathology, 12(2), 160–165. https://doi.org/10.1007/s12105-017-0844-8
Goodarzi, E., Moslem, A., Feizhadad, H., Jarrahi, A. M., Adineh, H. A., Sohrabivafa, M., & Khazaei, Z. (2019). Epidemiology, incidence and mortality of thyroid cancer and their relationship with the human development index in the world: An ecology study in 2018. Advances in Human Biology, 9(2), 162. https://doi.org/10.4103/aihb.aihb_2_19
Kolesnyk, P., Frese, T., Vinker, S., Shushman, I., Zharkova, A., Messaadi, N., Kolesnyk, A., & Bayen, S. (2021). Steps towards implementing evidence-based screening in family medicine in Ukraine: SWOT-analysis of an approach of multidimensional empowerment. BMC Family Practice, 22(1). https://doi.org/10.1186/s12875-021-01367-2
Mulita, F., Plachouri, M., Liolis, E., Vailas, M., Panagopoulos, K., & Maroulis, I. (2021). Patient outcomes following surgical management of thyroid nodules classified as Bethesda category III (AUS/FLUS). Endokrynologia Polska, 72(2), 143–144. https://doi.org/10.5603/ep.a2021.0018
Önal, E. D., Sağlam, F., Saçıkara, M., Ersoy, R., Güler, G., & Çakır, B. (2013). "The Diagnostic Accuracy of Thyroid Nodule Fine-Needle Aspiration Cytology Following Thyroid Surgery: a Case–Control Study." Endocrine Pathology, 25(3), 297–301. https://doi.org/10.1007/s12022-013-9283-6
Sulaieva, O., Botsun, P., Koshyk, O., Omelianenko, I., Burkatska, M., Panko, I. I., Meged, T., Pischanska, S., Korpachova, V., & Dudin, O. (2023). The impact of war on cytopathological practice in Ukraine. St Open, 4, 1–9. https://doi.org/10.48188/so.4.1
Suteau, V., Munier, M., Briet, C., & Rodien, P. (2021). Sex bias in differentiated thyroid cancer. International Journal of Molecular Sciences (Online), 22(23), 12992. https://doi.org/10.3390/ijms222312992
Tamhane, S., & Gharib, H. (2016). Thyroid nodule update on diagnosis and management. Clinical Diabetes and Endocrinology, 2(1). https://doi.org/10.1186/s40842-016-0035-7
Thyroid cancer – statistics. (2023, September 12). Cancer.Net. https://www.cancer.net/cancer-types/thyroid-cancer/statistics
