ВПЛИВ МУЗИЧНОЇ ПРАКТИКИ НА НЕЙРОДИНАМІЧНІ ТА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ ЛЮДИНИ
DOI: 10.17721/1728.2748.2024.97.16-21
Ключові слова:
музичний досвід, когнітивні функції, проста сенсомоторна реакція, реакція вибору, увага, зорова робоча пам’ятьАнотація
Вступ. Структурні та функціональні нейропластичні процеси, що проявляються в мозку музикантів, можуть впливати на їхнє когнітивне функціонування, виявляючи відмінності в порівнянні з немузикантами. Метою роботи було дослідити, чи може інтенсивна музична практика різної тривалості бути пов’язана з покращенням уваги, зорової робочої пам’яті та швидкістю сенсомоторних реакцій людини.
Методи. У 123-х обстежуваних віком від 17 до 51 року визначили швидкість простої і складної сенсомоторних реакцій, рівень розвитку селективної уваги (фланкерний тест Еріксен) та зорової робочої пам’яті. Проводився груповий порівняльний аналіз результатів тестів у підгруп обстежуваних із різною тривалістю музичної практики (n=68) та без музичного досвіду (n=55).
Результати. Регулярні заняття музикою тривалістю не менше одного року збільшують швидкість простої сенсомоторної слухової реакції та виявлення неконгруентних зорових стимулів в фланкерній задачі Еріксен. Не виявлено значущих відмінностей у швидкостях простої і складної зорової сенсомоторної реакцій, точності селективної уваги та зорової робочої пам’яті в обстежуваних з музичним досвідом та без нього.
Висновки. Заняття музикою позначаються на швидкості передачі інформації передусім в структурах слухової сенсорної системи. Менший час реакції виявлення неконгруентних зорових стимулів у осіб з музичним досвідом свідчить про позитивний вплив музичної практики на мозкові системи, залучені у виявлення фігури з фону. Вплив музичного досвіду на увагу та зорову робочу пам’ять неочевидний і потребує подальших досліджень з урахуванням музичних здібностей та періоду після припинення музичної практики.
Посилання
Cohen, M.A., Evans, K.K., Horowitz, T.S., & Wolfe, J.M. (2011). Auditory and visual memory in musicians and nonmusicians. Psychon Bull Rev., 18(3), 586–591. https://doi.org/10.3758/s13423-011-0074-0
Faßhauer, C., Frese, A., & Evers, S. (2015). Musical ability is associated with enhanced auditory and visual cognitive processing. BMC Neuroscience, 16, 59. https://doi.org/10.1186/s12868-015-0200-4
Jakobson, L., Lewycky, S., Kilgour, A., & Stoesz, B. (2008). Memory for verbal and visual material in highly trained musicians. Music Perception, 26(1), 41–55. https://doi.org/10.1525/mp.2008.26.1.41
Miller, J., & Ulrich, R. (2013). Mental chronometry and individual differences: Modeling reliabilities and correlations of reaction time means and effect sizes. Psychonomic Bulletin & Review, 20(5), 819–858. https://doi.org/10.3758/s13423-013-0404-5
Nisha, K.V., Neelamegarajan, D., Nayagam, N.N., Winston, J.S., & Anil, S.P. (2021). Musical aptitude as a variable in the assessment of working memory and selective attention tasks. Journal of Audiology & Otology, 25(4), 178–188. https://doi.org/10.7874/jao.2021.00171
Norman-Haignere, S., Kanwisher, N.G., & McDermott, J.H. (2015). Distinct cortical pathways for music and speech revealed by hypothesis-free voxel decomposition. Neuron, 88(6), 1281–1296. https://doi.org/10.1016/ j.neuron.2015.11.035
Pallesen, K.J., Brattico, E., Bailey, C.J., Korvenoja, A., Gjedde, A., & Carlson, S. (2010). Cognitive control in auditory working memory is enhanced in musicians. PLoS One, 5(6), e11120. https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0011120
Patston, L.L., Kirk, I.J., Rolfe, M.H., Corballis, M.C., & Tippett, L.J. (2007). The unusual symmetry of musicians: Musicians have equilateral interhemispheric transfer for visual information. Neuropsychologia, 45(9), 2059–2065. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2007.02.001
Putkinen, V., Nazari-Farsani, S., Seppälä, K., Luoma, A., Mathiak, K., Kliuchko, M., Haapala, E., & Tervaniemi, M. (2021). Decoding music-evoked emotions in the auditory and motor cortex. Cerebral Cortex, 31(5), 2549– 2560. https://doi.org/10.1093/cercor/bhaa373
Rodrigues, A.C., Loureiro, M., & Caramelli, P. (2014). Visual memory in musicians and non-musicians. Frontiers in Human Neuroscience, 8, 424. https://doi.org/10.3389/fnhum.2014.00424
Toader, C., Tataru, C.P., Florian, I.A., Teodorescu, A., Szekeres, Z., & Costin, H. (2023). Cognitive crescendo: How music shapes the brain's structure and function. Brain Sciences, 13(10), 1390. https://doi.org/ 10.3390/brainsci13101390
Walsh, S., Causer, R., & Brayne, C. (2021). Does playing a musical instrument reduce the incidence of cognitive impairment and dementia? A systematic review and meta-analysis. Aging & Mental Health, 25(4), 593– 601. https://doi.org/10.1080/13607863.2019.1699019
Woelfle, R., & Grahn, J.A. (2013). Auditory and visual interhemispheric communication in musicians and non-musicians. PLoS One, 8(12), e84446. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0084446