РЕЗУЛЬТАТИ ОБЛІКІВ СОВ (STRIGIFORMES, STRIGIDAE) У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ ''ПИРЯТИНСЬКИЙ'' ТА НА ПРИЛЕГЛІЙ ТЕРИТОРІЇ
doi.org/10.17721/1728.2748.2024.99.21-26
Ключові слова:
совоподібні, обліки, територіальний розподіл, чисельність, вокалізація, національний природний парк "Пирятинський"Анотація
Вступ. У роботі розглянуто поширення, чисельність, голосову активність трьох типових для національного природного парку "Пирятинський" видів сов з родини Совові (Strigidae): сови сірої (Strix aluco), сови вухатої (Asio otus) та сича хатнього (Athene noctua) за результатами щорічних обліків за восьмирічний період.
Методи. Дослідження проводили за методикою, що включала прослуховування неспровокованої вокалізації сов, а у разі її відсутності застосування голосової провокації птахів у вечірніх сутінках/темряві з подальшою реєстрацією голосових сигналів чи візуальним спостереженням і підрахунку абсолютної чисельності (Fuller and Mosher, 1981; Vásquez, 1978). Обліки здійснено у 35 локалітетах упродовж 2017-2024 рр. на початку гніздового періоду в совоподібних.
Результати. Найбільш чисельним видом для парку є сова сіра, частка особин з-поміж інших видів становила в середньому 74,9%, загальна чисельність – мінімум 51-53 пар. Менш чисельним є сич хатній, частка 16%, чисельність складає 19 пар. Найменшу кількість птахів відмічено для сови вухатої (7,3%), але чисельність оцінюємо у 20 пар; цей вид реєструють не щорічно. Середня результативність обліків на точках спостереження становить 67,2% місць, де сов було виявлено проти 32,8% точок без птахів. Найбільш часто сови відповідали на голосові провокації – 69,9% випадків зустрічей з птахами. Самостійна вокалізація відмічена у 25,6% випадків зустрічей.
Висновки. Активність птахів залежить від погодних умов: сови проявляли вищу активність у роки, коли погода була відносно теплою та з відсутністю значної кількості опадів і вітру. У морозні й сніжні періоди зими деяка частка особин сов може загинути від виснаження. Ефективним було залучення волонтерів до облікових робіт.
Посилання
Гавриленко, Н. (1960). Находки арктических и бореальных птиц на Полтавщине. Полтава: Орнитология, 3, сс. 436–439.
Казанник, В. та Миленко Н. (2013) Матеріали щодо зимової орнітофауни національного природного парку «Пирятинський». Інвентаризація біорізноманіття в межах природно-заповідного фонду. Збірник наукових праць ДНБС, 135,сс. 155–163.
Казанник, В. та Митропан, Ю. (2019). Результати обліків Совоподібних (Strigiformes) на території національного природного парку «Пирятинський» у 2017–2018 рр. В: Пирятинські екологічні читання: матеріали науково-практичної конференції. Пирятин, Україна, 13 травня 2019, сс. 30–33.
Косолап, Л. та Казанник, В. (2024). Динаміка чисельності та видовий склад Совоподібних (Strigiformes) національного природного парку «Пирятинський». «Шевченківська весна: досягнення в науках про життя / Advancements in life sciences»: збірник тез XXІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. Київ: СПОЛОМ, 24–26 квітня 2024 р., сс. 138–141.
Червона книга України. Тваринний світ. (2009). В: І. Акімова, ред. Київ: Глобалконсалтинг, 600 с.
Choi, W, Lee, JH and Sung, H. (2019). A case study of male tawny owl (Strix aluco) vocalizations in South Korea: call feature, individuality, and the potential use for census. Animal Cells and Systems. [online] Volume 23(2), pp. 90–96. Available at: https://doi.org/10.1080/19768354.2019.1592022 [Accessed 19 March 2019].
Cooke, R., Grant, H., Ebsworth, I., Rendall R., Isaac, B. And White J. (2017). Can owls be used to monitor the impacts of urbanisation? A cautionary tale of variable detection. Wildlife Research, 44, pp. 573–581.
Fabrizio, S. (2018). Raptor monitoring: challenges and benefits. Bird Study, [online] Volume 65, p. 1. Available at: https://doi.org/10.1080/00063657.2018.1552918 [Accessed 13 Dec 2018].
Finck, P. (1990). Seasonal variation of territory size with the Little Owl (Athene noctua). Oecologia, [online] Volume 83, pp. 68–75. Available at: https://doi.org/10.1007/BF00324636 [Accessed May 1990].
Henrioux, F. (2002). Nest-site selection of the Long-eared Owl Asio otus in northwestern Switzerland. Bird Study, 49(3), 250–257.
Kathleen, С. and Stanley A. (2024). Temporal, Climatic and Lunar Factors Affecting Owl Vocalizations of Western Wyoming, Journal of Raptor Research, [online] Volume 31(4), p. 11. Available at: https://digitalcommons.usf.edu/jrr/vol31/iss4/11 [Accessed Jan. 2024].
Michelle, L., Stephen, B. and Grey, P. (2010). Factors Influencing the Detectability of Forest Owls in Southeastern Alaska. The Condor, [online] Volume 112(3), pp. 539–548. Available at: https://doi.org/10.1525/cond.2010.090217 [Accessed Aug. 2010].
Redpath S.M. (1994). Censusing Tawny Owls Strix aluco by the use of imitation calls. Bird Study, [online] Volume 41, p.192–198. Available at: https://doi.org/10.1080/00063659409477219 [Accessed 25 Jun 2009].
Vásquez, P. (1978). Fuller and Mosher 1987. Sampling (Statistics), Birds Of Prey. Available at: https://www.scribd.com/document/671543071/Fuller-and-Mosher-1987 [Accessed 1978].
Vrezec, Al., Duke, G., Kovács, A., Saurola, P., Wernham, C., Burfield, I., and Bertoncelj, I. (2012). Overview of raptor monitoring activities in Europe. Acrocephalus, 33 (154–155), pp. 145–157.
Fuller, M. and Mosher, J. (1981). Methods of detecting and counting raptors: a review. Studies in avian biology, 6(2357), p. 264.
[Electronic source]. – Access mode : Гаврилюк М., Кузьменко Ю., Башта А.-Т. Зимовки ушастых сов в Украине. – Український центр досліджень хижих птахів. 28.12.2009. https://raptors.org.ua/150.
[Electronic source]. – Access mode : https://meteopost.com/weather/climate.
