ЗМІНИ СТРУКТУРИ ТКАНИН СТІНКИ ТОВСТОЇ КИШКИ ПІД ВПЛИВОМ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

doi.org/10.17721/1728.2748.2024.99.27-33

Автор(и)

  • Павло КИРИЧЕК Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2760-9225
  • Галина ЛУК'ЯНЦЕВА Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8054-0108

Ключові слова:

товста кишка, слизова оболонка, підслизова основа, м'язова оболонка

Анотація

Вступ. Регуляція моторної функції товстої кишки здійснюється завдяки складному поєднаному впливу комплексу ендогенних нервових і гуморальних чинників, які служать модуляторами скоротливої діяльності м'язів стінки кишки. Проте проблематика застосування й безпеки екзогенних коректорів моторної функції товстої кишки залишається вкрай актуальною та затребуваною. Отже, пошук потенційних чинників, здатних фізіологічно модулювати скоротливу діяльність кишок, є своєрідним викликом для сучасних науковців, а вивчення особливостей впливу цих речовин на тканини стінки кишки являє собою актуальну наукову та практичну проблему для сучасної біологічної науки. Метою роботи було встановлення особливостей морфологічних змін у структурах стінки товстої кишки за умов впливу біологічно активних речовин.

Методи. Дослідження було проведено на 94 статевозрілих безпородних щурах-самцях. Вивчали вплив на гістологічну структуру стінки сигмоподібної кишки таких речовин: кверцетину, кофеїну, флокаліну, форидону, суміші флокаліну і форидону, а також Е510. Препарати товстої кишки щурів інкубували у розчинах цих речовин протягом 30 хвилин in vitro, після чого проводили гістологічне дослідження. Фрагменти кишки фіксували в 10-відсотковому нейтральному формаліні, проводили через висхідні концентрації етилового спирту, далі заливали в парафін. З отриманих парафінових зразків виготовляли зрізи товщиною 5–7 мкм, профарбовували гематоксиліном та еозином. Оцінку морфологічних змін стінки кишки проводили із використанням мікроскопу.

Результати. Зафіксовано відсутність патологічних змін стінки товстої кишки під впливом флокаліну та форидону, їх суміші, а також при дії кверцетину і кофеїну. Це дозволяє припустити, що цим речовинам не властиві шкідливі побічні ефекти щодо гістоструктур стінки кишки. Вплив Е510 призводить до появи ознак лімфоцитарної інфільтрації, видозміни лімфоїдних фолікулів, розпушення та набряку підслизової основи стінки товстої кишки через порушення бар'єрної функції капілярів.

Висновки. Дія всіх досліджених речовин, за винятком Е510, викликає незначні структурні або функціональні зміни стінки товстої кишки, які мають реактивний оборотний характер і не призводять до розвитку необоротних патологічних явищ. Зате вплив Е510 викликає розвиток несприятливих морфофункціональних змін у стінці товстої кишки, що потребує подальшого поглибленого вивчення.

Посилання

Киричек, П. В. (2020). Зміни скоротливої активності гладенько-м'язових клітин товстої кишки під впливом біологічно активних речовин. Вісник проблем біології та медицини, 4(158), 148–151. https://doi.org/10.29254/ 2077-4214-2020-4-158-148-151.

Степанов, Ю. М., Мосійчук, Л. М., Кленіна, І. А., Татарчук, О. М., Петішко, О. П., & Шевцова, О. М. (2024). Предиктори вісцерального ожиріння в пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту. Гастроентерологія, 58(1), 6–12. https://doi.org/10.22141/2308-2097.58.1.2024.580

Тарасова, К. В., Карвацький, І. М., Шевчук, В. Г., & Ягупольський, Л. М. (2004). Комплексний вплив активаторів і блокаторів мембранних каналів на показники гемодинаміки щурів з нормальним артеріальним тиском та спонтанною гіпертензією. Фізіол. журн, 50(4), 117–122.

Bigard, X. (2020). Nutrition in sports. Rev Prat, 70(5), 561–565. https://doi.org/10.3390/nu11061289

Bonaz, B., Sinniger, V., & Pellissier S. (2021). Therapeutic Potential of Vagus Nerve Stimulation for Inflammatory Bowel Diseases. Front Neurosci, 15, 1–16. https://doi.org/10.3389/fnins.2021.650971

Caputi, V., Hill, L., Figueiredo, M., Popov, J., Hartung, E., Margolis, K. G., Baskaran, K., Joharapurkar, P., Moshkovich, M., & Pai, N. (2024). Functional contribution of the intestinal microbiome in autism spectrum disorder, attention deficit hyperactivity disorder, and Rett syndrome: a systematic review of pediatric and adult studies. Front Neurosci, 18, 1–37. https://doi.org/10.3389/fnins.2024.1341656

European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose. (1986). Council of Europe.

Griffiths, J. A., Yoo, B. B., Thuy-Boun, P., Cantu, V. J., Weldon, K. C., & Challis, C. (2024). Peripheral neuronal activation shapes the microbiome and alters gut physiology. Cell Rep, 43(4), 1–26. https://doi.org/10.1016/j.celrep.2024.113953

Heitmann, P. T., Vollebregt, P. F., Knowles, C. H., Lunniss, P. J., Dinning, P. G., & Scott, S. M. (2021). Understanding the physiology of human defaecation and disorders of continence and evacuation. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 18(11), 751–769. https://doi.org/10.1038/s41575-021-00487-5

Joshi, V., Strege, P. R., Farrugia, G., & Beyder, A. (2021). Mechanotransduction in gastrointestinal smooth muscle cells: role of mechanosensitive ion channels. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol, 320(5), G897-G906. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00481.2020

Lin, A. Y., Varghese, C., Du, P., Wells, C. I., Paskaranandavadivel, N., Gharibans, A. A., & Erickson, J. C. (2021). Intraoperative serosal extracellular mapping of the human distal colon: a feasibility study. Biomed Eng Online, 20(1), 105. https://doi.org/10.1186/s12938-021-00944-x

Malsagova, K. A., Kopylov, A. T., Sinitsyna, A. A., Stepanov, A. A., Izotov, A. A., Butkova, T. V. & Chingin, K. (2021). Sports Nutrition: Diets, Selection Factors, Recommendations. Nutrients, 13(11), 3771. https://doi.org/10.3390/nu13113771

Peruzzi, N., Eckermann, M,. Frohn, J., Salditt, T., Ohlsson, B., & Bech, M. (2024). Volumetric changes of the enteric nervous system under physiological and pathological conditions measured using x-ray phase-contrast tomography. JGH Open, 8(9), e70027. https://doi.org/10.1002/jgh3.70027

Sharma, A., Rao, S. S. C., Kearns, K., Orleck, K. D., & Waldman, S. A. (2021). Review article: diagnosis, management and patient perspectives of the spectrum of constipation disorders. Aliment Pharmacol Ther, 53(12), 1250–1267. https://doi.org/10.1111/apt.16369

Tajmalzai, A., & Najah, D. M. (2021). Stercoral colitis due to massive fecal impaction: a case report and literature review. Radiol Case Rep, 16(8), 1946 –1950. https://doi.org/10.1016/j.radcr.2021.04.067

Vitale, K, & Getzin, A. (2019). Nutrition and Supplement Update for the Endurance Athlete: Review and Recommendations. Nutrients, 11(6), 1289. https://doi.org/10.3390/nu11061289

Wang, J.-K., & Yao, S.-K. (2021). Roles of Gut Microbiota and Metabolites in Pathogenesis of Functional Constipation. Evid Based Complement Alternat Med, 9, 1–12. https://doi.org/10.1155/2021/5560310

Zhang, S., Wang, R., Li, D., Zhao, L., & Zhu, L. (2021). Role of gut microbiota in functional constipation. Gastroenterol Rep (Oxf). 9(5), 392–401. https://doi.org/10.1093/gastro/goab035

Завантаження

Опубліковано

04.04.2025