СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ РОЗЛАДІВ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФІТНЕСОМ
doi.org/10.17721/1728.2748.2024.99.34-39
Ключові слова:
розлади харчової поведінки, фітнесАнотація
Вступ. Стаття присвячена аналізу сучасних досліджень і тенденцій у вивченні розладів харчової поведінки середо сіб, які активно займаються фітнесом. Вступна частина окреслює зростаючу популярність фітнесу як способу підтримання фізичного та психічного здоров'я, а також підкреслює ризики, пов'язані з незбалансованим харчуванням та впливом естетичних стандартів, характерних для фітнес-культури. Висвітлено передумови дослідження, які полягають у необхідності глибшого розуміння факторів, що спричиняють розвиток розладів харчової поведінки в цій групі населення. Актуальність теми визначається недостатнім рівнем обізнаності щодо впливу соціальних і психологічних аспектів фітнесу на харчову поведінку. Метою дослідження була систематизація та критичний аналіз сучасних наукових даних для визначення ключових тенденцій, прогалин і перспектив вивчення розладів харчової поведінки осіб, які займаються фітнесом. Для досягнення поставленої мети використано метод аналізу наукової літератури.
Методи. У статті використано комплекс методів дослідження, зокрема аналіз сучасних літературних джерел, порівняльний метод для зіставлення різних точок зору та підходів, а також описовий метод для представлення отриманих результатів.
Результати. Результати роботи показали, що сучасні дослідження розладів харчової поведінки у сфері фітнесу підтверджують багатофакторний характер цієї проблеми, яка поєднує фізичні, психологічні та соціальні аспекти. Особливу увагу приділяють взаємозв'язку між фізичною активністю, строгими дієтами й негативним впливом соціальних мереж, які часто ідеалізують естетичні стандарти тіла. Серед ключових розладів виділяються орторексія та енергодефіцит, викликаний надмірними навантаженнями й низькокалорійним харчуванням. Дослідження підкреслюють важливу роль тренерів у профілактиці розладів харчової поведінки, але наголошують на недостатній їхній підготовці до розпізнавання ранніх ознак цих розладів. Значне місце займають такі технологічні інновації, як мобільні додатки для моніторингу харчових звичок і тренувань, які допомагають знизити ризик розладів харчової поведінки. Також активно вивчаються соціальні чинники, зокрема вплив групових тренувань і підтримки з боку тренерів і сім'ї. Нарешті, дослідники звертають увагу на культурні й вікові відмінності у виявах розладів харчової поведінки, а також на інтеграцію психологічної допомоги й освітніх програм у фітнес-практики для профілактики цих порушень.
Висновки. У результаті вивчення наукової літератури з проблематики порушень харчової поведінки встановлено, що сучасна наука спрямована на комплексне розуміння розладів харчової поведінки у сфері оздоровчого фітнесу, зосереджуючи увагу на виявленні факторів ризику, використанні новітніх технологій і впровадженні профілактичних стратегій та мультидисциплінарних підходів.
Посилання
Ваколюк, Л. М., Сокур, С. О., & Секрет, Т. В. (2018). Ожиріння: профілактичні та медико-соціальні аспекти. Вісник Вінницького національного медичного університету, 19(21), 197–201. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_19_1_54
Корнєва, Я.І. (2023). Розлади харчової поведінки та ожиріння у підлітків. У Я. Корнєва (Ред.), Сучасні вектори відновлення та розвитку України на засадах сталості та безпеки (с. 239–242). https://doi.org/10.54929/conf_21_11_2023-18-06
Barker, J. L., Stults-Kolehmainen, M., Tierney, A., & Peterson, C. B. (2024). Industrial athletes, relative energy deficit in occupation, and equitable eating disorder treatment and recovery. Intern. Journ. Eat Disord., 57(1), 62–69. https://doi.org/10.1002/eat.24093
Basso, J. C., Oberlin, D. J., Satyal, M. K., O'Brien, C. E., Crosta, C., Psaras, Z., Metpally, A., & Suzuki, W. A. (2022). Examining the Effect of Increased Aerobic Exercise in Moderately Fit Adults on Psychological State and Cognitive Function. Front Hum Neurosci., 16, 833149. https://doi.org/10.3389/fnhum.2022.833149
Berry, R. A., Driscoll, G., Fuller-Tyszkiewicz, M., & Rodgers, R. F. (2024). Exploring longitudinal relationships between fitness tracking and disordered eating outcomes in college-aged women. Intern. Journ. Eat Disord., 57(7), 1532–1541. https://doi.org/10.1002/eat.24192
Cardi, V., Leppanen, J., Mataix-Cols D., Campbell, Iain C., & Treasure, J. (2019). A case series to investigate food-related fear learning and extinction using in vivo food exposure in anorexia nervosa: A clinical application of the inhibitory learning framework. Eur Eat Disord Rev., 27(2), 173–181. https://doi.org/10.1002/erv.2639
Carlson, J., Wyllie, J., Rahman, Mohammad, M., & Voola, R. (2019). Enhancing brand relationship performance through customer participation and value creation in social media brand communities. Journal of Retailing and Consumer Services, 50, 333–341.
Carrotte, E. R., Vella, A. M., & Lim, M. S. (2015). Predictors of "Liking" Three Types of Health and Fitness-Related Content on Social Media: A Cross-Sectional Study. Journal Med. Internet. Res., 17(8), 205. https://doi.org/10.2196/jmir.4803
Davis, Alan K., Barrett,Frederick S., May, Darrick G., Cosimano, Mary P., Sepeda, Nathan D., Johnson, Matthew W., Finan, Patrick H., Griffiths, & Roland, R. (2021). Effects of Psilocybin-Assisted Therapy on Major Depressive Disorder: A Randomized Clinical Trial. Psychiatry, 78(5), 481–489. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2020.3285
Gittus, M., Fuller-Tyszkiewicz, M., Brown, H. E., Richardson, B., Fassnacht, D. B., Lennard, G. R., Holland, E., & Krug, I. (2020). Are Fitbits implicated in body image concerns and disordered eating in women? Health Psychol., 39(10), 900–904. https://doi.org/10.1037/hea0000881
Holland, G., & Tiggemann, M. (2017). Strong beats skinny every time: Disordered eating and compulsive exercise in women who post fitspiration on Instagram. Intern. Journ. Eat Disord., 50(1), 76–79. https://doi.org/10.1002/eat.22559
Honary, M., Bell, B. T., Clinch, S., Wild, S. E., & McNaney, R. (2019). Understanding the Role of Healthy Eating and Fitness Mobile Apps in the Formation of Maladaptive Eating and Exercise Behaviors in Young People. JMIR Mhealth Uhealth., 7(6), 4239. https://doi.org/10.2196/14239
Huizinga, C. R., de Kam, M. L., Stockmann, H. B., van Gerven, J. M., Cohen, A. F., & van der Bogt, K. E. (2018). Evaluating Fitness to Perform in Surgical Residents after Night Shifts and Alcohol Intoxication: The development of a "Fit-to-Perform" test. Journ. Surg Educ., 75(4), 968–977. https://doi.org/10.1016/j.jsurg.2018.01.010
Martinsen, Kristin D., Neumer, Simon-Peter, Holen, S., Waaktaar, T., Sund, Anne M., & Kendall, Philip C. (2016). Self-reported quality of life and self-esteem in sad and anxious school children. Psychol., 4(1), 45. https://doi.org/10.1186/s40359-016-0153-0
Mettler, S., Bosshard, J. V., Häring, D., & Morgan, G. (2020). High Prevalence of Supplement Intake with a Concomitant Low Information Quality among Swiss Fitness Center Users. Nutrients, 12(9), 2595. https://doi.org/10.3390/nu12092595
Murray, Stuart B., Rieger, E., Hildebrand, T., Karlov, L., Russell, J., Boon, E., Dawson, & Robert, T. (2012). A comparison of eating, exercise, shape, and weight related symptomatology in males with muscle dysmorphia and anorexia nervosa. Body Image, 9(2), 193–200.
Ponzini, E. (2024). Tear biomarkers. Adv Clin Chem., 120, 69–115. https://doi.org/10.1016/bs.acc.2024.03.002
Raggatt, M., Wright, C. J., Carrotte, E., Jenkinson, R., Mulgrew, K., Prichard, I., & Lim, M.S. (2018). "I aspire to look and feel healthy like the posts convey": engagement with fitness inspiration on social media and perceptions of its influence on health and wellbeing. BMC Public Health., 18(1), 1002. https://doi.org/10.1186/s12889-018-5930-7
Shao, J., Liu, Y., Wang, H., Luo, Y., & Chen, L. (2020). An Integrated Fecal Microbiome and Metabolomics in T2DM Rats Reveal Antidiabetes Effects from Host-Microbial Metabolic Axis of EtOAc Extract from Sophora flavescens. Oxid Med Cell Longev., 27, 1805418. https://doi.org/10.1155/2020/1805418
Smith, Theodore S., Isaak, Matthew, I., Senette, Christian, G., Abadie, & Brenton, G. (2020). Effects of Cell-Phone and Text-Message Distractions on True and False Recognition. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 14(6), 351–358.
Stubbs, R. J., Duarte, C., O'Driscoll, R., Turicchi, J., Kwasnicka, D., Sniehotta, F. F., Marques, M. M., Horgan, G., Larsen, S., Palmeira, A., Santos, I., Teixeira, P. J., Halford, J., & Heitmann, B. L. (2021). The H2020 "NoHoW Project": A Position Statement on Behavioural Approaches to Longer-Term Weight Management. The EASO Obesity Management Task Force. Obes Facts., 14(2), 246–258. https://doi.org/10.1159/000513042
Wilson, Oliver W. A., Ikeda, E., Hinckson, E., Mandic, S., Richards, J., Duncan, S., Kira, G., Maddison, R., Meredith-Jones, K., Chisholm, L., Williams, L., & Smith, M. (2023). Results from Aotearoa New Zealand's 2022 Report Card on Physical Activity for Children and Youth: A call to address inequities in health-promoting activities. Journal of Exercise Science & Fitness, 21(1), 58–66.
