МОДУЛЯЦІЙНІ ВПЛИВИ СТОМЛЕННЯ НА Н-РЕФЛЕКС КАМБАЛОПОДІБНОГО М'ЯЗА В УМОВАХ ПАРНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОГО НЕРВА В НЕТРЕНОВАНИХ ТА ТРЕНОВАНИХ ЛЮДЕЙ
DOI 10.17721/1728_2748.2020.81.59-63
Ключові слова:
Н-рефлекс, стомлення, гомосинаптична постактиваційна депресія, адаптація до фізичного навантаженняАнотація
Зміни параметрів спинального моносинаптичного Н-рефлексу, пов'язані з адаптацією до довготривалого фізичного навантаження, можуть доповнити інформацію щодо механізмів пластичності нервової системи людини. У статті досліджено модуляційні впливи стомлення на Н-рефлекс камбалоподібного м'яза в умовах парної стимуляції великогомілкового нерва з міжімпульсним інтервалом 500 мс у групах нетренованих людей (10 осіб, середній вік 25,3 ± 1,6 років) та кваліфікованих спортсменів, тренованих до фізичного навантаження (10 осіб, середній вік 20,5 ± 0,5 років). Реєструвалися тестові Н-відповіді (на стимуляцію першим імпульсом із пари) та кондиційовані Н-відповіді (на стимуляцію другим імпульсом із пари) у стані спокою: до та після періоду розвитку стомлюючого статичного скорочення триголового м'язу литки, що становило 75 % максимального довільного скорочення, тривалістю 6– 9 хв. Гомосинаптична постактиваційна депресія (ГПАД), пов'язана з парною стимуляцією великогомілкового нерва, призводила до пригнічення Н-рефлексу на 56 % у нетренованих та на 51 % у тренованих осіб у стані спокою. Після стомлення амплітуда як тестового, так і кондиційованого Н-рефлексу істотно знижувалася (імовірно, внаслідок активації аферентних волокон груп III і IV, викликаної метаболічними і механічними змінами у м'язі), а надалі поступово поверталася до початкового рівня, при цьому у тренованих осіб відновлення відбувалося швидше. Спостерігалося збільшення інтенсивності гальмування Н-рефлексу під впливом ГПАД, на 20 % у нетренованих та на 15 % у тренованих осіб, через 90 с після періоду стомлюючого зусилля. Показано, що сукупний вплив стомлення та гомосинаптичної постактиваційної депресії більше виражений у нетренованих осіб порівняно із тренованими, що може бути пов'язаним з адаптацією спортсменів до тривалого фізичного навантаження.
Посилання
1. Andriyanova E. Yu., Lanskaya O. V. Motor plasticity mechanisms of spinal cord nervous chains in conditions of longterm adaptation for sport performance. Human Physiology. 2014; 40(3): 73–85.
2. Zaporozhanov V. А. Control in sport training. Kiev: Zdorovya; 1988. 139 p.
3. Kolosova O. V. The relationship of fatigue-induced changes of human soleus Hoffmann reflex and level of adaptation to physical exercise.Bulletin оf Cherkasy University. 2016; 1: 59–66.
4. Kolosova O. V. Fatigue-induced modulation of human soleus Hoffmann reflex under conditions of homosynaptic post activation depression due to pair tibial nerve stimulation. Bulletin оf Taras Schevchenko National University of Kyiv. Series: Biology. 2017; 74(2): 55–9.
5. Komantsev V. N. Methodical bases of clinical electromyography. Saint Petersburg; 2006. 349 p.
6. Crone C., Nielsen J. Methodological implications of the post activation depression of the soleus H-reflex in man. Exp Brain Res. 1989; 78: 28–32.
7. Dercherchi P., Dousset E. Role of metabosensitive afferent fibers in neuromuscular adaptive mechanisms. Can. J. Neurol. Sci. 2003; 30(2): 91–7.
8. Enoka R. M, Duchateau J. Translating Fatigue to Human Performance. Med Sci Sports Exerc. 2016 Nov.; 48(11): 2228–2238.
9. On the mechanism of the post-activation depression of the H-reflex in human subjects / H. Hultborn, M. Illert, J. Nielsen et al. Exp. Brain Res.1996; 108: 450–462.
10. Laurin J., Dousset E., Decherchi P. Modulation of the Spinal Excitability by Muscle Metabosensitive Afferent Fibers J Neurosci Res. 2010 Sep.;88(12): 2755–2764. doi: 10.1002/jnr.22432.
11. Magladery Jw., Teasdall Rd., Park Am., Languth Hw. Some mechanisms in man suppressing spinal motoneurone excitability. Trans Am Neurol Assoc. 1952; 56: 100–105.
12. Racinais S., Cresswell A. G. Temperature affects maximum H-reflex amplitude but not homosynaptic postactivation depression. Physiol Rep. 2013; 1(2): 1–7. doi:10.1002/phy2.19.
13. Tahayori B., Koceja D. M. Activity-dependent plasticity of spinal circuits in the developing and mature spinal cord.Neural Plast. 2012; 2012: 1–12. doi: 10.1155/2012/964843.
14. Walton D. M., Kuchinad R. A., Ivanova T. D., Garland S. J. Reflex inhibition during muscle fatigue in endurance-trained and sedentary individuals. Eur J Appl Physiol. 2002; 87: 462-8. doi: 10.1007/s00421-002-0670-9.
