АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОСІБ 15-60 РОКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ
DOI: https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.102.27-33
Ключові слова:
Тривожність , Адаптація, серцево-судинна система, вікові групиАнотація
Вступ. У сучасних умовах зростання психоемоційного навантаження вивчення взаємозв’язку між рівнем тривожності, станом серцево-судинної системи та адаптаційними можливостями людини набуває особливої актуальності. Зниження стресостійкості та розбалансованість регуляторних систем можуть стати чинниками дезадаптації в осіб різного віку.
Методи. У дослідженні взяли участь 109 осіб віком 15–60 років, розподілених на три вікові групи: 1 група – 35 осіб юнацького віку (15-21 рр.), 2 група – 37 осіб молодого віку (22-35 рр.), 3 група – 37 осіб середнього віку (36-60 рр.). Рівень тривожності оцінювали за методикою Спілбергера–Ханіна (STAI); адаптаційний потенціал – за індексом функціональних змін (ІФЗ) за Р. Баєвським; стан серцево-судинної системи – за результатами проби Мартіне–Кушелевського. Статистичну обробку здійснювали з використанням показників середнього значення та середньої похибки (M ± m), достовірність відмінностей перевіряли за критерієм Стьюдента.
Результати. У першій віковій групі (15–21 рік) виявлено високий рівень ситуативної тривожності (45,2 бала), помірний ІФЗ (2,20) та переважання гіпертонічного типу реакції ССС, що свідчить про обмежений адаптаційний резерв. У другій групі (22–35 років) спостерігався помірний рівень тривожності, найнижчий ІФЗ (1,46) та нормотонічна серцево-судинна реакція, що вказує на найвищі адаптаційні можливості. У третій групі (36–60 років) при високому рівні особистісної тривожності (48,6 бала) та найвищому ІФЗ (3,28) встановлено переважання гіпертонічного типу реакції, що вказує на напруження адаптаційних механізмів.
Висновки. Встановлено достовірні відмінності у рівнях тривожності, серцево-судинній реактивності та адаптаційних показниках між віковими групами. Виявлено достовірну відмінність (p < 0,05) за рівнем тривожності між наймолодшою та найстаршою групами, що свідчить про накопичення з віком хронічної емоційної напруги та становлення тривожності як сталої особистісної характеристики. З юнацького до молодого віку ІФЗ зменшується на 33,6%, що вказує на покращення адаптації; у віці 36–60 років, навпаки, ІФЗ зростає більш ніж вдвічі, що говорить про істотне напруження адаптаційних механізмів. Таким чином, підвищений рівень тривожності (особливо О-ТР) асоціюється з погіршенням ІФЗ та зниженням ефективності реакції серцево-судинної системи на навантаження. Найвищий рівень адаптації виявлений у осіб молодого віку з помірною тривожністю, тоді як найнижчий – у представників старшого віку з високою О-ТР. Отримані результати підкреслюють необхідність інтегрованої оцінки психоемоційного стану та фізіологічної адаптації, особливо в осіб юнацького та середнього віку.
Посилання
Ahaiev, N. A., Kokun, O. M., Pishko, I. O., Lozinska, N. S., Ostapchuk, V. V., & Tkachenko, V. V. (2016). Collection of methods for diagnosing negative psychological states in military personnel (pp. 97–100) [in Ukrainian]. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/107163/1/Посібник%20НПС_16.pdf
Ampleieva, O. M., & Pluzhnyk, A. Yu. (2022). Study of anxiety as the first emotional-situational reaction during student age. Scientific Notes of the V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Psychology, 6, 28–33 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.6/06
Chesnut, M., Harati, S., Paredes, P., Khan, Y., Foudeh, A., Kim, J., Bao, Z., & Williams, L. M. (2021). Stress markers for mental states and biotypes of depression and anxiety: A scoping review and preliminary illustrative analysis. Digital Biomarkers, 5(1), 1–20. https://doi.org/10.1177/ 24705470211000338.
Dobosh, T. S. (2024). Anxiety as a factor of maladaptation among students in distance learning conditions [Bachelor's qualification work, Kryvyi Rih State Pedagogical University]. Institutional Repository of Kryvyi Rih State Pedagogical University [in Ukrainian]. https://elibrary.kdpu.edu.ua/ xmlui/handle/123456789/11070
Feshchenko, Yu. I., Kuryk, L. M., Prymushko, N. A., Turchyna, I. P., & Kanarskyi, O. A. (2022). Adaptive capabilities of the cardiorespiratory system in patients with bronchial asthma depending on the severity and controllability of the disease course. Asthma and Allergy, 1–2, 7–14 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2022-1-2-7-14
Freidlina, D. (2020). Anxious and aggressive states in students with different socio-demographic characteristics [Bachelor's qualification work, Sumy State University]. Institutional Repository of Sumy State University [in Ukrainian]. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79730
Godoy, L. D., Rossignoli, M. T., Delfino-Pereira, P., Garcia-Cairasco, N., & de Lima Umeoka, E. H. (2018). A Comprehensive Overview on Stress Neurobiology: Basic Concepts and Clinical Implications. Frontiers in behavioral neuroscience, 12, 127. https://doi.org/10.3389/ fnbeh.2018.00127.
Han, H., Jia, H., Wang, Y.-F., & Song, J.-P. (2024). Cardiovascular adaptations and pathological changes induced by spaceflight: From cellular mechanisms to organ-level impacts. Military Medical Research, 11(1). https://doi.org/10.1186/s40779-024-00570-3.
Kononova, M., & Kuchma, T. (2020). The essence of stress as a psychological category. Young Scientist, 1(89), 28–32 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-6 .
Korovina, L., Zaporozhets, T., & Kozakevych, V. (2019). Influence of exogenous factors on somatic health and autonomic nervous regulation in children and youth. Info-education [in Ukrainian]. https://repository.pdmu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/96103a49-ab34-449f-8676-71fc9e4e6f5d/content
Levine, G. N., Cohen, B. E., Commodore-Mensah, Y., Fleury, J., Huffman, J. C., Khalid, U., Labarthe, D. R., Lavretsky, H., Michos, E. D., Spatz, E. S., & Kubzansky, L. D. (2021). Psychological health, well-being, and the mind-heart-body connection: A scientific statement from the american heart association. Circulation, 143(10). https://doi.org/10.1161/ cir.0000000000000947.
Liashenko, V., & Stetsenko, S. (2024). Features of heart rate variability against the background of sleep disturbances and stress factors: Theoretical aspect. Slobozhanskyi Scientific Bulletin. Series: Natural Sciences, 1, 43–49 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.5
Mbiydzenyuy, N. E., & Qulu, L. A. (2024). Stress, hypothalamic-pituitary-adrenal axis, hypothalamic-pituitary-gonadal axis, and aggression. Metabolic brain disease, 39(8), 1613–1636. https://doi.org/10.1007/s11011-024-01393-w.
Musiienko, O., Semeniv, B., Fedorovych, V., Hurtova, T., Prystavskyi, T., & Hodyk, N. (2025). Comprehensive analysis of stress resistance and motivation of Ukrainian belt wrestlers: Physiological, cellular, and psychological markers of adaptation. Scientific Bulletin of the M. P. Drahomanov National Pedagogical University. Series 15: Scientific and Pedagogical Problems of Physical Culture (Physical Culture and Sports), 4(190), 103–110 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31392/udu-nc.series15.2025.04(190).21
Norton, J., Pastore, M., Hotopf, M., Tylee, A., Mann, A., Ancelin, M.-L., & Palacios, J. (2021). Time-dependent depression and anxiety symptoms as risk factors for recurrent cardiac events: findings from the UPBEAT-UK study. Psychological Medicine, 1–9. https://doi.org/10.1017/s0033291721000106
Schmitz, C., Wedegärtner, S. M., Langheim, E., Kleinschmidt, J., & Köllner, V. (2022). Heart-Focused Anxiety Affects Behavioral Cardiac Risk Factors and Quality of Life: A Follow-Up Study Using a Psycho-Cardiological Rehabilitation Concept. Frontiers in Psychiatry, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.836750.
Sheludko, D. (2019). Neurofunctional features of the cardiovascular system in children with recurrent forms of respiratory tract diseases depending on the level of psycho-emotional stress [Candidate of Medical Sciences dissertation, Zaporizhzhia State Medical University]. Institutional Repository of Zaporizhzhia State Medical University [in Ukrainian]. https://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/15756
Tomasi, J., Zai, C. C., Pouget, J. G., Tiwari, A. K., & Kennedy, J. L. (2023). Heart rate variability: Evaluating a potential biomarker of anxiety disorders. Psychophysiology. https://doi.org/10.1111/psyp.14481.
Von der Embse, N., Jester, D., Roy, D., & Post, J. (2018). Test anxiety effects, predictors, and correlates: A 30-year meta-analytic review. Journal of affective disorders, 227, 483–493. https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.11.048.
Yastochkina, I. (2020). Personal anxiety as a socio-psychological problem. Bulletin of Lviv University. Series: Psychological Sciences, 6, 165–170 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-24
