ПАВУКИ (ARACHNIDA, ARANEAE) ГОЛОСІЇВСЬКОГО ЛІСУ (М. КИЇВ): ЗВЕДЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ АРАНЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ОСТАННІ 15 РОКІВ

DOI: https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.102.66-75

Анотація

Вступ. Дослідження біологічного різноманіття урбоекосистем, які постійно піддаються антропогенному впливу, є важливим завданням з огляду на розуміння динаміки процесів, які відбуваються всередині цих угруповань. Видові комп-лекси павуків характеризуються високими різноманіттям і чисельністю як у природних, так і в антропогенно зміне-них біоценозах. Історія досліджень павуків Голосіївського лісу розпочалась лише у ХХІ столітті, а їхні результати відображені в кількох роботах. Зокрема, під час досліджень павуків парків м. Києва для Голосіївського парку було наве-дено 44 види павуків і зазначено їхній розподіл по ярусах лісу (Сінгаєвський, & Балан, 2010). З'явилися дані про видовий склад павуків ботанічного саду Національного університету біоресурсів та природокористування України (Зінченко, Сінгаєвський, & Балан, 2012). Наявна інформація щодо структури населення герпетобіонтних павуків Голосіївського лісу (весняний аспект), проте тривалість цих досліджень не дозволяє встановити сезонну динаміку угруповань (Сінгаєвський, 2012). Подальша інвентаризація фауни павуків НПП "Голосіївський" є важливим завданням у контексті оцінювання біорізноманіття лісових екосистем у межах міст-мегаполісів України.
Мета роботи – проаналізувати видовий склад угруповань павуків Голосіївського лісу за підсумками багаторічного збирання матеріалу, навести дані щодо нових і рідкісних для регіону видів, охарактеризувати структуру угруповань.
Методи. Матеріал зібрано в п'яти основних пунктах у межах Голосіївського лісу маршрутним методом, але більшу частину фауністичного матеріалу – методом ґрунтових пасток Барбера (загалом відпрацьовано 4062 пастко-доби). Як пастки використано пластикові ємкості з діаметром отвору 8,7 см об'ємом 0,5 дм3, наповнені на ⅓ 2–4 %-м розчи-ном формаліну з додаванням детергенту. Пастки встановлювали у ряди по 5 штук з інтервалами 10 м. Вміст пасток вилучали кожні 10–15 днів. Обстежено також підстилку, поверхню ґрунту, трав'яний ярус, крони та стовбури дерев.
Результати. Видовий склад павуків Голосіївського лісу налічує 101 вид із 22 родин. Наведено дані по кожному виду. Найбільш широко представлена родина Linyphiidae – 38 видів. Наступними за представленістю є родини: Theridiidae – 11 видів, Lycosidae – 10, Thomisidae – 6 та Gnaphosidae – 5 видів. У складі родин Araneidae та Tetragnathidae виявлено по 4 види. По одному виду представлені родини Anyphaenidae, Atypidae, Cicurinidae, Dysderidae, Mimetidae, Phrurolithidae та Pisauridae. У складі родини Linyphiidae багатими на види виявились роди Walckenaeria – 5 видів, Ceratinella – 4 види, Diplocephalus та Neriene – по 3 види. Рід Ceratinella представлений майже повним набором європей-ських видів, окрім C. wideri. На дослідній ділянці грабово-дубових асоціацій на яружному рельєфі отримано дані про сезонні зміни видового багатства, динамічну щільність угруповань герпетобіонтних павуків і фенологічні особливо-сті деяких видів. Домінантними видами підстилкового ярусу є Ozyptila praticola (20,2 %) та Diplostyla concolor (17 %).
Висновки. Уперше для міста Києва та Київської області в угрупованні павуків Голосіївського лісу виявлено 6 видів: Ceratinella major, Diplocephalus latifrons (родина Linyphiidae), Apostenus fuscus (родина Liocranidae), Arctosa leopardus, Pardosa maisa (родина Lycosidae) та Robertus neglectus (родина Theridiidae). По цих видах наведено детальну інформацію щодо їхніх екологічних особливостей, поширення та знахідок на території України. Пік видового багатс-тва й динамічної чисельності спостерігали у другій декаді червня (16 видів та 14,5 екз./10 пастко-діб). Угруповання епігеобіонтних павуків грабово-дубового лісу характеризуються значними сезонними коливаннями динамічної щіль-ності: пік зафіксовано у другій – третій декаді червня (13,4 екз./10 пастко-діб), мінімальний показник – 0,13 екз./10 пастко-діб – з другої декади жовтня по першу декаду листопада. Залежно від сезону значення динамічної щільності павуків Голосіївського лісу коливались більш ніж у 60 разів.