ВІКОВІ ЗМІНИ В МІКРОБІОТІ РОТОГЛОТКИ ТА УТВОРЕННЯ БІОПЛІВОК STAPHYLOCOCCUS AUREUS У ДОРОСЛИХ ІЗ ГОСТРИМ ТОНЗИЛІТОМ
DOI: https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.103.35-40
Ключові слова:
acute tonsillitis, oropharyngeal microbiota, age groups, biofilms, dominance index, alpha diversityАнотація
Вступ. Гострий тонзиліт є поширеною причиною звернень до лікарів первинної медичної допомоги. Хоча його клінічний перебіг часто є доброякісним, він може призвести до ускладнень, таких як абсцеси та системне запалення. Незважаючи на те, що відомо про вплив віку на клінічну картину та мікробіологічний профіль, дані про вікові дисбіотичні зміни в мікробіоті ротоглотки залишаються обмеженими. Мета дослідження – оцінити вікові зміни в мікробних спільнотах ротоглотки та здатність золотистого стафілококу до утворення біоплівок у дорослих пацієнтів із гострим тонзилітом.
Методи. Проаналізовано мазки з піднебінних мигдаликів 69 дорослих пацієнтів, яких розділили на три вікові групи: 18–44 роки, 45–59 років і більше 60 років. Проведено мікробіологічний аналіз для визначення таксономічного складу та щільності колонізації ізолятів. Також були оцінені індекси альфа-різноманіття та домінування, здатність штамів S. aureus утворювати біоплівки.
Результати. S. pyogenes був виявлений лише у 7,2 % випадків, переважно серед наймолодшої вікової групи. У мікробіоті ротоглотки постійно домінували α-гемолітичні стрептококи, Corynebacterium spp. та Neisseria spp. Однак частота умовно-патогенних бактерій, включаючи S. aureus, Klebsiella pneumoniae та Enterobacter spp., зростала в пацієнтів середнього та літнього віку. Примітно, що всі штами S. aureus із вікової групи 45–59 років продемонстрували здатність до біоплівкоутворення. Хоча індекси альфа-різноманітності не показали суттєвих вікових відмінностей, мікробний склад варіювався з помірною схожістю між групами.
Висновки. Дослідження виявляє вікову динаміку змін у мікробній етіології гострого тонзиліту. Якщо для молодих дорослих характерним збудником був S. pyogenes, то в осіб старшого віку спостерігалося зростання частки умовно-патогенних бактерій, зокрема біоплівкоутворюючих штамів S. aureus. Отримані дані обґрунтовують важливість урахування вікових особливостей мікробіоти для обґрунтованого клінічного ведення хворих на гострий тонзиліт.
Посилання
Bakaletz, L. O. (2017). Viral-bacterial co-infections in the respiratory tract. Current Opinion in Microbiology, 40, 1-7. https://doi.org/10.1016/j.mib.2017.06.014
Bergey, D. H. (2012). Bergey's manual of systematic bacteriology (2nd ed.). Springer-Verlag.
Deng, L., Guan, G., Cannon, R. D., & Mei, L. (2025). Age-related oral microbiota dysbiosis and systemic diseases. Microbial Pathogenesis, 199, 107019. https://doi.org/10.1016/j.micpath.2024.107019
Gray-Miceli, D., Gray, K., Sorenson, M. R., & Holtzclaw, B. J. (2023). Immunosenescence and Infectious Disease Risk Among Aging Adults: Management Strategies for FNPs to Identify Those at Greatest Risk. Advanced Family Practice Nursing, 5(4), 1-13. https://doi.org/10.1097/JFN.0000000000000021
Guntinas-Lichius, O., Geißler, K., Mäkitie, A. A., Ronen, O., Bradley, P. J., Rinaldo, A., et al. (2023). Treatment of recurrent acute tonsillitis-a systematic review and clinical practice recommendations. Frontiers in Surgery, 10, Article 1221932. https://doi.org/10.3389/fsurg.2023.1221932
Ivashko, M., & Boyko, N. (2025). Effect of Metabolites of Lactobacillus Strains on Clinical Isolates of the Human Intestinal Microbiota. Mikrobiolohichnyi Zhurnal, 87(1), 3-12. https://doi.org/10.15407/microbiolj87.01.003
Klymniuk, S. I., Sytnyk, I. O., & Shyrobokov, V. P. (2018). Praktychna mikrobiolohiia: navchal'nyy posibnyk [Practical microbiology: study guide]. Nova Knyha. [in Ukrainian].
Kravets, N., Klymnyuk, S., Romanyuk, L., Borak, V., & Mykhailyshyn, H. (2020). Investigation of strains of microorganisms isolated from children with recurrent tonsillitis. Georgian Medical News, (298), 49–53.
Nesbitt, H., Burke, C., & Haghi, M. (2021). Manipulation of the Upper Respiratory Microbiota to Reduce Incidence and Severity of Upper Respiratory Viral Infections: A Literature Review. Frontiers in Microbiology, 12, Article 707328. https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.707328
Norton, L., & Myers, A. (2021). The treatment of streptococcal tonsillitis/pharyngitis in young children. World Journal of Otorhinolaryngology-Head and Neck Surgery, 7(2), 114-118. https://doi.org/10.1016/j.wjorl.2021.01.006
Park, J. I., Kim, T. Y., Oh, B., et al. (2020). Comparative analysis of the tonsillar microbiota in IgA nephropathy and other glomerular diseases. Scientific Reports, 10, Article 13444. https://doi.org/10.1038/s41598-020-70335-9
Romanyuk, L., Malinovska, L., Kravets, N., Olyinyk, N., & Volch, I. (2022). Analysis of antibiotic resistance of conditionally pathogenic oropharyngeal microflora in children after viral respiratory infections. Georgian Medical News, (325), 125–130.
Singh, H., Bhatt, A., Kumar, M., & Deshmukh, P. (2023). Tonsillitis and Sinusitis: A Narrative Review of Pathogenesis, Diagnosis, and Management. Cureus, 15(11), Article e48753. https://doi.org/10.7759/cureus.48753
Slouka, D., Hanakova, J., Kostlivy, T., et al. (2020). Epidemiological and Microbiological Aspects of the Peritonsillar Abscess. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(15), Article 5580. https://doi.org/10.3390/ijerph17155580
Soderholm, A. T., Barnett, T. C., Sweet, M. J., & Walker, M. J. (2020). Group A streptococcal pharyngitis: Immune responses involved in bacterial clearance and GAS-associated. Clinical Microbiology Reviews, 33(4), e00055-19. https://doi.org/10.1128/CMR.00055-19
Stepanovic, S., Vukovic, D., Dakic, I., Savic, B., & Svabic-Vlahovic, M. (2000). A modified microtiter-plate test for quantification of staphylococcal biofilm formation. Journal of Microbiological Methods, 40(2), 175–179. https://doi.org/10.1016/s0167-7012(00)00122-6
Stimson, J., McKeever, T. M., Agnew, E., et al. (2024). Risk of unintended consequences from lower antibiotic prescribing for respiratory tract infections in primary care. Journal of Infection, 88(1), 1-6. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2023.11.002
Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Tonzylit. [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Tonsillitis]. (2021). State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine. [in Ukrainian].
Watanabe, H., Goto, S., Mori, H., et al. (2017). Comprehensive microbiome analysis of tonsillar crypts in IgA nephropathy. Nephrology Dialysis Transplantation, 32(6), 947-954. https://doi.org/10.1093/ndt/gfw459
Windfuhr, J. P., Toepfner, N., Steffen, G., Waldfahrer, F., & Berner, R. (2016). Clinical practice guideline: tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. European Archives of Oto-Rhino-Laryngology, 273(2), 339-354. https://doi.org/10.1007/s00405-015-3870-6
Yeoh, Y., Chan, M., Chen, Z., Lam, E. W. H., Wong, P. Y., Ngai, C. M., Chan, P. K. S., & Hui, M. (2019). The human oral cavity microbiota composition during acute tonsillitis: a cross-sectional survey. BMC Oral Health, 19, Article 275. https://doi.org/10.1186/s12903-019-0956-5
