ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИННОЇ СУКЦЕСІЇ У КАР'ЄРІ ЦЕГЕЛЬНОГО ЗАВОДУ В С. НОВИЙ ТІК (РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ)
DOI: doi.org/10.17721/1728_2748.2020.80.44-49
Ключові слова:
рослинна сукцесія, фітоценоз, глиняний кар'єр, гетерохронністьАнотація
Припинення експлуатації кар'єрів є причиною поселення піонерних рослин, що освоюють вільні від рослинноґрунтового покриву ділянки в певній послідовності, які називають сукцесіями. Теоретичні основи відновних рослинних сукцесій у кар'єрах розроблені поки що відносно слабко, хоча емпіричних досліджень, присвячених цій проблематиці, багато. Об'єктом нашого дослідження є кар'єр цегельного заводу, що міститься на східній околиці с. Новий Тік (Демидівський район, Рівненська область) у центральній частині Волинської височини, за 27 км на південь від м. Луцьк. Із 2008 року, з моменту припинення функціонування цегельного заводу, у кар'єрі відбувається первинна рослинна сукцесія, що наразі перебуває на стадії молодості та характеризується стрімким зростанням біорізноманіття. Станом на осінь 2019 року визначено 72 види рослин, з яких 6 видів – дерева, 1 вид кущів та 65 видів трав. Відповідно до систематичного аналізу серед виявлених видів переважають представники родин Asteraceae та Fabaceae. Визначено переважаючі еколого-біологічні групи рослин у кар'єрі: відносно освітлення переважають геліофіти; відповідно до термічного режиму найбільшу частку становлять види помірно-теплого клімату; у рослинному покриві на сучасному етапі сукцесії загалом переважають центральноєвропейські види. На основі аналізу заселення рослинними асоціаціями та появи міжвидової та внутрішньовидової конкуренції встановлено, що рослинна сукцесія в досліджуваному кар'єрі перебуває на стадії молодості. Також виявлено гетерохронність та мікрозональну диференціацію процесів сукцесії в різних ділянках кар'єру. Відмінність проходження стадій сукцесій залежно від особливостей рельєфу взято за основу для мікрозонування кар'єру. Установлено, що на сучасному етапі рослинної сукцесії визначальним фактором якісного та кількісного складу фітоценозів є абіотичні фактори кар'єру, особливо морфологія і динаміка рельєфу, а також літолого-стратиграфічна будова відкладів. Виявлено ініціальну стадію ґрунтової сукцесії, що стала можливою у зв'язку із накопиченням значної кількості мортмаси в останні роки.
Посилання
1. Bilonoha M., Malynovskyi K. Primary successions of man-made landscapes of sulfur deposits, Proceedings of the Shevchenko Scientific Society, 2001; 7: 75–82.
2. Bonchkovskyi O.S. Novyi Tik – a new section of the Neo-Pleistocene loess-soil formation of Volyn Upland. Physical Geography and Geomorphology, 2015; 3 (79): 77-89.
3. Vadyunina A., Korchagina S. Methods of studying the physical properties of soils and rocks. Moscow: Higher School, 1961.
4. Grossgeym A. Caucasus Flora. Baku: AzFAN Publishing House, 1939: 564.
5. Gusev A.,. Veselkin D. Initial succession stages on sand technoecotopes in broad-leaved forest and south taiga landscapes. Vesnik VDU, 2015; 5(89): 41-46.
6. Didukh Y. Ecoflora of Ukraine. Kyiv: Phytosociocenter, 2000: 284.
7. Koronatova N., Milyayeva E. Н. Г. Succession of phytocenoses during overgrowing of quarries in the northern taiga subarea of Western Siberia. Siberian Ecological Journal, 2011; 5: 697–705.
8. Motorina L., Izhevskaya T. Comparative characteristics of vegetation cover on open-cast mine openings of brown coal and iron ore. Plants and industrial environment. Sverdlovsk: Publishing house of USU, 1980; 7: 80-87.
9. Prokudin Y. Key to Higher Plants of Ukraine, Kiev: Scientific Opinion, 1987: 548.
10. Popovych V. Phytomelioration of the extinguished heaps of the Lviv-Volyn coal area: LDU BZD, 2014.
11. Serebryakov I. Life forms of higher plants and their study. Field geobotany. Moscow: Science, 1964; 3: 146-205.
12. Skvortsov A. Herbarium. Manual on a technique and equipment. Moscow: Science, 1977: 199.
13. Fesenko O. Local-catastrophic successions of forest vegetation in the expansion zones of mine fields in western Donbas. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Biology, 2006: 38; 180-182.
14. Fedorova F. Flora of the European part of the USSR. Leningrad: Nauka Publishing House, 1974: 404.
15. Khlyzina N. Lithophilic successions in rock ecotopes of dumps of mining and processing enterprises of Kryvbas. Pedology, 2007; 8: 57–65.
16. Tsvelev N. A brief synopsis of vascular spore plants in Eastern Europe. Systematics news of higher plants, 2005: 7–32.
17. Ellenberg H. Zeigerwerte der Gefasspflanzen Mitteleuropas. Gottingen: Goltze, 1974: 97.
18. Khater C., Arnaud M. Application of restoration ecology principles to the practice of limestone quarry rehabilitation in Lebanon. Lebanese Science Journal, 2007: 1 (8); 19–28.
19. Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclature checklist. Kiev: XXIV, 1999.
20. Rahmonov O., Szymczyk A. Relations between vegetation and soil in initial succession phases in post-sand excavations. Ekologia, 2010: 4 (29); 412–429.
21. Tropek R., Kadlec T., Karesova P. and other. Spontaneous succession in limestone quarries as an effective restoration tool for endangered arthropods and plants. Journal of Applied Ecology, 2010; 47: 139–147.
22. Trnková R., Řehounková K., Prach K. Spontaneous succession of vegetation on acidic bedrock in quarries in the Czech Republic. Preslia, 82, 2010; 333-343.
23. Tutin T., Heywood V., Burges N. Flora Europaea. Second edition. New York, 1993.
24. Tutin T., Heywood V., Burges N. Flora Europeae. Cambridge: At the university press, 1964.
