АНАЛІЗ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗВИТКУ ЖИВЦІВ РОСЛИН РОДУ SEDUM L. (CRASSULACEAE) ЗА УМОВ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДАХІВ м. КИЄВА
DOI 10.17721/1728.2748.2021.86.6-11
Ключові слова:
Sedum, очиток, живці, зелені дахи, проєктивне покриття субстратуАнотація
Проаналізовано морфобіометричні показники розвитку вегетативних органів (довжина надземної частини живця (пагона), довжина підземної частини живця (кореневища), об'єм надземної частини живця (пагона), об'єм кореневої системи, маса живця (рослини), площа проєктивного покриття) живців п'яти видів роду Sedum (Очиток): S. Ewersii Ledeb., S. spathulifolium Hook. 'Cape Blanco', S. kamtschaticum Fisch. 'Variegatum', Sedum spurium M. Bieb., S. rupestre L. Рослини вирощували впродовж 86 днів в умовах невисокого даху (висота 6 м) на ґрунтовій суміші в контейнерах об'ємом 7 л та висотою бортів 7 см.
Для видів S. ewersii, S. kamtschaticum 'Variegatum', S. spurium, S. rupestre характерне 100-відсоткове вкорінення, для виду S. spathulifolium 'Cape Blanco' – 66-відсоткове. Найвищу здатність до утворення проєктивного покриття субстрату відмічено у видів із вилягаючими пагонами та сплощеними сукулентними листками – S. Kamtschaticum 'Variegatum' та S. spurium. Нижчим цей показник був для виду із вертикальними пагонами й валькуватими сукулетними листками (S. rupestre) та рослин із вилягаючими пагонами, що несуть тільки термінальні розетки листків (S. ewersii). Здатність до консолідації субстрату достовірно не відрізнялась у видів S. ewersii, S. kamtschaticum 'Variegatum', S. spurium. Розвиток коренів був меншим у виду S. rupestre та зовсім слабким – у S. spathulifolium 'Cape Blanco'. Види S. ewersii, S. kamtschaticum 'Variegatum', S. rupestre, S. spurium можна висаджувати свіжо заготовленими живцями без попереднього вкорінення. Живці S. spathulifolium 'Cape Blanco' повільно збільшували масу і проєктивне покриття та потребують попереднього вкорінення перед висадженням у конструкції для озеленення даху.
Посилання
Halevych O.Ie. Bioloho-ekolohichni zasady formuvannia roslynnykh kompozytsii ploskykh zelenykh dakhiv ekstensyvnoho typu (na prykladi m. Lvova). Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata silskohospodarskykh nauk. – Lviv. 2021; 27.
Halevych O.Ie. Vydovyi sklad sukulentiv v ozelenenni ploskykh dakhiv m. Lvova. Aktualni problemy rehionalnykh doslidzhen: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii. – Lutsk. 2019; 386-390.
Halevych O.Ie. Pryntsypy klasyfikatsii zelenykh dakhiv. Naukovi osnovy pidvyshchennia produktyvnosti ta biolohichnoi stiikosti lisovykh ta urbanizovanykh ekosystem: materialy 66-yi naukovo-tekhnichnoi konferentsii profesorsko-vykladatskoho skladu, naukovykh pratsivnykiv, doktorantiv ta aspirantiv za pidsumkamy naukovoi diialnosti u 2015 r. – Lviv: RVV NLTU Ukrainy. 2016; 26-29.
Berger A. Crassulaceae. In Engler, A. & Prantl, K., Die natürlichen Pflanzenfamilien, ed. 2. 1930; 18a: 352-483. Leipzig, Engelmann.
Berndtsson J.C. Green roof performance towards management of runoff water quantity and quality. A review Ecological Engineering. 2010; 36: 351–360.
Butler C, Bond K, CM O. Plasticity in CAM-C3 photosynthesis in eight species of green roof Sedum. In: Cities Alive: Ninth Annual Green Roof and Wall Conference. 2011. Philadelphia, PA.
Catalanoa Ch, Laudicinab V.A, Badaluccob L, Guarinoc R. Some European green roof norms and guidelines through the lens of biodiversity: Do ecoregions and plant traits also matter? Some Ecological Engineering. 2018; 115: 15–26.
Dytham C. Choosing and Using Statistics: A Biologist's Guide. Wiley-Blackwell. 2011; 3nd ed.
Getter K.L, Rowe D.B. Substrate depth influences sedum plant community on a green roof. 2009; 44(2). 401e407.
He Y., Yu H., Ozaki A., Dong N., Zheng Sh. Influence of plant and soil layer on energy balance and thermal performance of green roof system. Energy. 15 December 2017; 14: 1285-1299.
Lehmann S. Low carbon districts: Mitigating the urban heat island with green roof infrastructure City. Culture and Society. 2014; 5: 1–8.
Monterusso M.A, Rowe D.B. and Rugh C.L. Establishment and Persistence of Sedum spp. and Native Taxa for Green Roof Applications. HortScience. 2005; 40(2): 391–396. doi.org/10.21273/HORTSCI.40.2.391
Perini K, Pérez G, Chiesa G, Kolokotroni M, Heiselberg P. (eds). Ventilative Cooling and Urban Vegetation. Innovations in Ventilative Cooling. PoliTO Springer Series. Springer, Cham. 09 June 2021; 213-234. doi: 10.1007/978-3-030-72385-9_10
Rayner J.P, Farrell C, Raynor K.J, Murphy S.M, Williams N.S.G. Plant establishment on a green roof under extreme hot and dry conditions. The importance of leaf succulence in plant selection Urban Forestry & Urban Greening. 2016; 15: 6–14. doi: 10.1016/j.ufug.2015.11.004
Renterghem T.V, Botteldooren D. In-situ measurements of sound propagating over extensive green roofs. Building and Environment. March 2011; 46(3): 729-738.
Stovin V. The potential of green roofs to manage Urban Stormwater. Water and Environment Journal. 2010; 24: 192-199. doi: 10.1111/j.1747-6593.2009.00174.x
Suszanowicz D, Kolasa Więcek A. The Impact of Green Roofs on the Parameters of the Environment in Urban Areas–Review. Atmosphere. 2019; 10(12): 792. doi: 10.3390/atmos10120792
The Plant List (2013). Version 1.1. Published on the Internet; http://www.theplantlist.org/ (accessed 31st August 2021).
Villarreal E.L, Bengtsson L. Response of a Sedum green-roof to individual rain events. Ecological Engineering. 2005; 25: 1–7.
WFO (2021): World Flora Online. Published on the Internet; http://www.worldfloraonline.org. (accessed 14 September 2021).
