БІОХІМІЧНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ В ЗА УМОВИ КОІНФЕКЦІЇ SARS-CoV-2
DOI 10.17721/1728.2748.2021.87.12-17
Ключові слова:
гепатит В, SARS-CoV-2, печінкові пробиАнотація
Пандемія COVID-19, що розпочалася наприкінці 2019 року в Китаї, за кілька місяців поширилася на всі континенти, триває донині та становить вагому загрозу для системи охорони здоров'я в усьому світі, адже необхідно надавати інтенсивну допомогу раніше немислимій кількості пацієнтів. Хоча SARS-CoV-2 передусім викликає ураження органів дихальної системи, проте дослідження показують, що COVID-19 – прихований ворог для нашого організму, унаслідок чого страждають інші органи також, зокрема печінка. У літературі за невеликий період пандемії накопичилось чимало наукової інформації щодо змін біохімічних параметрів печінки за розвитку COVID-19. Наше дослідження було зосереджено на клінічній діагностиці пацієнтів, що хворіють на гепатит В та були інфіковані SARS-CoV-2. Додатково досліджено осіб, що хворіють на COVID-19, і пацієнтів із розвитком гепатиту В(HBV). Здійснено порівняння досліджуваних груп для виявлення взаємозв'язку між інфікуванням SARS-CoV-2 та прогресуванням HBV. Нами встановлено, що в пацієнтів, хворих на гепатит В з коінфекцією SARS-CoV-2, спостерігаються значні відхилення від фізіологічної норми таких параметрів функціонування печінки, як АЛТ, АСТ, загальний і прямий білірубін, однак у граничних значеннях норми перебувають такі показники, як ГГТ та лужна фосфатаза. Пропоноване дослідження може бути корисним для діагностики потенціальних ускладнень із боку печінки в пацієнтів, уражених SARS-CoV-2, і свідчить про необхідність ретельного контролю за пацієнтами, що хворіють на гепатит В з коінфекцією SARS-CoV-2. Також рекомендовано здійснити додаткову клінічну діагностику таких груп хворих для виявлення інших параметрів розвитку патологічних станів і поліпшення підходів діагностики/лікування у групах високого ризику пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2.
Посилання
Shi Y., Wang G., Cai X.P., Deng J.W., Zheng L., Zhu H.H., Zheng M., Yang B., Chen Z. J. An overview of COVID-19. Journal of Zhejiang University Science. 2019; 21(5): 343-360. doi: 10.1631/jzus.B2000083.
XuZ., ShiL., WangY., ZhangJ. et al Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. The Lancet Respiratory Medicine. 2020; 8(4): 420-422. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30076-X.
Jothimani D., Venugopal R., Abedin M.F., Kaliamoorthy I., Rela M. COVID-19 and the liver. Journal of Hepatology. 2020; 73(5): 1231-1240. doi: 10.1016/j.jhep.2020.06.006.
Chai X., Hu L., Zhang Y. Specific ACE2 Expression in Cholangiocytes May Cause Liver Damage After 2019-nCoV Infection. BioRxiv. 2020; 3(5): 1-15. DOI: 10.1101/2020.02.03.931766.
Xu L., Liu J., Lu M., Yang D., Zheng X.Liver injury during highly pathogenic human coronavirus infections. Liver International. 2020; 40(5): 998-1004. doi: 10.1111/liv.14435.
Alqahtani S.A., Schattenberg J.M.Liver injury in COVID-19: The current evidence. United European Gastroenterol Journal. 2020; 8(5): 509-519. doi: 10.1177/2050640620924157.
Napodano C., Pocino K., Stefanile A., et al COVID-19 and hepatic involvement: The liver as a main actor of the pandemic novel. Scandinavian Journal of Immunology.2021; 40(5): 23-37. doi: 10.1111/sji.12977.
Tian D., Ye Q.Hepatic complications of COVID-19 and its treatment. Journal of Medical Virology. 2020; 92(1): 1818-1824.
Sanders J.M., Monogue M.L., Jodlowski T.Z., Cutrell J.B.Hepatic complications of COVID-19 and its treatment. JAMA.2020; 323(18): 1824-1836. doi: 10.1001/jama.2020.6019.
Licata A. Adverse drug reactions and organ damage: The liver. European Journal of Internal Medicine. 2016; 28: 9-16.
Marjot T., Webb G.J., Barritt A.S., et al COVID-19 and liver disease: mechanistic and clinical perspectives. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2021; 18(5): 348-364. doi: 10.1038/s41575-021-00426-4.
Tian-Dan Xiang, Xin ZhengInteraction between hepatitis B virus and SARS-CoV-2 infections. World Journal of Gastroenterology. 2021; 27(9): 782-793. doi: 10.3748/wjg.v27.i9.782.
Chen L., Huang S., Yang J., et al Clinical characteristics in patients with SARS-CoV-2/HBV co-infection. Journal of Viral Hepatitis. 2020; 27(12): 1504-1507. doi: 10.1111/jvh.13362.
Liu J., Wang T., Cai Q., Sun L. et al Longitudinal changes of liver function and hepatitis B reactivation in COVID-19 patients with pre-existing chronic hepatitis B virus infection. Hepatology Research. 2020; 50(11): 1211-1221. doi: 10.1111/hepr.13553.
Aldhaleei W.A., Alnuaimi A., Bhagavathula A.S.COVID-19 Induced Hepatitis B Virus Reactivation: A Novel Case From the United Arab Emirates. Cureus. 2020; 12(6): 27-43. doi: 10.7759/cureus.8645.
Chau T.N., Lee K.C., Yao H.SARS-associated viral hepatitis caused by a novel coronavirus: report of three cases. Hepatology. 2020; 39(2): 302-310.
Lozano-Sepulveda S.A., Galan-Huerta K., et al SARS-CoV-2 another kind of liver aggressor, how does it do that? Annals of Hepatology. 2020; 19(6): 592-596. doi: 10.1016/j.aohep.2020.08.062.
