ВИЯВ ЕМОЦІЙНОГО ЕФЕКТУ СТРУПА У СТУДЕНТІВ ПРИ РЕАГУВАННІ НА СЛОВА ІЗ СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ "АЛКОГОЛЬ"
DOI 10.17721/1728.2748.2021.87.51-55
Ключові слова:
емоційний ефект Струпа, латентний період реакції, алкоголь, група кровіАнотація
На практиці психологам, соціальним працівникам, криміналістам, рекламодавцям тощо доводиться стикатись із необхідністю виявлення у певної особи прихованої, неусвідомлюваної або й завідомо неправдивої інформації. Допомогти в цьому може емоційний тест Струпа (ЕТС), який заснований на відмінностях у латентному періоді (ЛП) реакції (час реагування) на емоційно забарвлені та нейтральні слова. У статті викладено результати дослідження застосування емоційних слів із семантичного поля "алкоголь" під час проходження студентами ЕТС. В обстеженні взяли участь студенти віком від 18 до 23 років, 9 хлопців і 12 дівчат. Виявлено емоційний ефект Струпа (ЕЕС), а саме довший час реагування на емоційно забарвлені слова порівняно з нейтральними, що підтверджує ефективність методики ЕТС для виявлення прихованих схильностей обстежуваного. ЕЕС сильніше виявився у жінок порівняно із чоловіками, що, імовірно, можна пояснити частішим уживанням алкоголю чоловіками, які не вбачають у таких подразниках нічого особливого. Цікавим виявився отриманий зв'язок між ЛП реакції на емоційні слова і групою крові (за системою АВО) у жінок. Жінки з першою групою крові мали довші ЛП реакцій при виконанні ЕТС порівняно із жінками з другою групою крові, тоді як жінки з третьою групою мали проміжні значення ЛП реакції. Отже, як і чоловіки, жінки з другою групою крові не вбачали у словах із семантичного поля "алкоголь" нічого надзвичайного. У жінок з першою групою крові також найсильніше виявився ЕЕС у різниці ЛП реакції на нейтральні та емоційні слова для лівої руки, що свідчить про залучення до оброблення емоційної інформації правої півкулі. Отримані результати потребують додаткових досліджень, оскільки вибірка була невеликою. Проте можна припустити, що схильність до вживання алкоголю і емоційне реагування на нього пов'язані з групою крові та біохімічними особливостями організму, тому подальші дослідження в цьому напрямку є перспективними.
Посилання
Kutsenko Т., Lozovska A. Interhemispheric differences of EEG delta-beta coupling of left-handers under performance of emotional Stroop test. Vistnyk Cherkas'kogo Universytetu (Bulletin of Cherkasy University. Biological Sciences Series). 2014;2(295):70-77.
Kutsenko T. Influence of cognitive load on the expression of the emotional Stroop effect. Visnyk Kyivskogo universytetu, Biologiia (The Bulletin of Kyiv University, Biology). 2020; 1(80): 30-34.
Bauer D., Cox W.M. Alcohol-related words are distracting to both alcohol abusers and non-abusers in the Stroop colour-naming task. Addiction. 1998; 93(10):1539-42.
Cofresí R.U. Bartholow B.D., Piasecki T.M. Evidence for incentive salience sensitization as a pathway to alcohol use disorder. Neurosci Biobehav Rev. 2019; 107:897-926.
Fridrici C., Leichsenring-Driessen C., Driessen M., Wingenfeld K., Kremer G., Beblo T. The individualized alcohol Stroop task: No attentional bias toward personalized stimuli in alcohol-dependents. Psychol. Addict. Behav. 2013; 27(1):62-70.
Gleibermann L., Gershowitz H., Harburg E., Kuusinen S. Blood groups and alcohol use. Journal of Studies on Alcohol. 1981;42(7):557-563. 7. Hasenfratz M., Battig K. Action profiles of smoking and caffeine: Stroop effect, EEG, and peripheral physiology. Pharmacol Biochem Behav. 1992; 42(1):155-61.
Larsen R.J., Mercer K.A., Balota D.A Lexical characteristics of words used in emotional Stroop experiments. Emotion. 2006;6(1):62-72.
McAteer A.M., Hanna D., Curran D. Age-related differences in alcohol attention bias: a cross-sectional study. Psychopharmacology (Berl). 2018; 235(8): 2387-2393.
Williams J.M.G., MacLeod C., Mathews A. The emotional Stroop task and Psychopathology. Psychological Bulletin. 1996; 120(1):3 – 24.
