ВПЛИВ ПЕПТИДІВ ЛУШПИННЯ КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ НА РІВЕНЬ ГЛЮКОЗИ У КРОВІ ЩУРІВ

DOI: 10.17721/1728.2748.2024.98.38-41

Автор(и)

  • Сергій ЩИПАНСЬКИЙ Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6259-7784
  • Олексій САВЧУК Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0005-3743-4763
  • Тетяна ГАЛЕНОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2973-2646

Ключові слова:

квасоля звичайна, біоактивні пептиди, глюкоза, глюкозо-толерантний тест

Анотація

Вступ. Пептиди з рослин, особливо з квасолі, мають величезний потенціал для терапії. Вони доступні, виробляються без використання тварин і мають багато переваг над традиційними ліками. Дослідження показують їх антимікробні, антиоксидантні та антиглікемічні властивості. Лушпиння квасолі, що зазвичай викидається, є цінним джерелом біоактивних речовин. Їх доступність та низька вартість роблять їх привабливими для біотехнологій. Наше дослідження зосереджено на виділенні та дослідженні пептидів з лушпиння квасолі, зокрема їх гіпоглікемічних властивостей.

Методи. Для отримання пептидної фракції, нами було підготовано водний екстракт сухого лушпиння, після чого ми провели кислотний гідроліз білок-вмісного розчину, і його подальший діаліз. Для оцінки впливу пептидів на рівні глюкози у крові щурів ми провели пероральний глюкозо-толерантний тест, порівнюючи результати експериментальних тварин, яким вводили пептиди, з контрольними тваринами, яким вводили воду.

Результати. У нашому дослідженні, пептиди з лушпиння квасолі тимчасово підвищили рівень глюкози у щурів (на 26 %), але після введення глюкози, рівень глюкози в експериментальній групі (що отримала пептиди) зріс значно менше – лише на 4,6 %, ніж у контрольній групі ( зростання на 50 %). Через 90 хвилин після введення глюкози, рівень глюкози у обох групах повернувся до початкового рівня.

Висновки. Спочатку рівень глюкози у щурів, яким ввели пептиди, зріс. Це може бути пов'язано з наявністю вуглеводів у розчині пептидів. Однак, після введення глюкози, рівень глюкози в експериментальній групі зріс набагато повільніше, ніж у контрольній. Це свідчить про те, що пептиди можуть впливати на утилізацію глюкози, наприклад, на транспортери глюкози або на секрецію інсуліну. Ефект пептидів може бути пов'язаний з їх гідролізом в шлунку та кишечнику, що вивільняє біологічно активні фрагменти. Результати показують, що пептиди з лушпиння квасолі можуть пом'якшувати різке підвищення рівня глюкози, що може бути корисним для людей з порушенням толерантності до глюкози. Подальші дослідження допоможуть розкрити механізм дії пептидів та їх потенційне застосування.

Посилання

Antony, P., & Vijayan, R. (2021). Bioactive Peptides as Potential Nutraceuticals for Diabetes Therapy: A Comprehensive Review. International Journal of Molecular Sciences, 22(16), 9059. https://doi.org/10.3390/ijms22169059

Baron, A. D. (2001). Impaired glucose tolerance as a disease. The American Journal of Cardiology, 88(6), 16–19. https://doi.org/10.1016/S0002-9149(01)01832-X

Bartoli, E., Fra, G. P., & Schianca, G. P. C. (2011). The oral glucose tolerance test (OGTT) revisited. European Journal of Internal Medicine, 22(1), 8–12. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2010.07.008

Chen, L., Tuo, B., & Dong, H. (2016). Regulation of Intestinal Glucose Absorption by Ion Channels and Transporters. Nutrients, 8(1), 43. https://doi.org/10.3390/nu8010043

de Fátima Garcia, B., de Barros, M., & de Souza Rocha, T. (2021). Bioactive peptides from beans with the potential to decrease the risk of developing noncommunicable chronic diseases. In Critical Reviews in Food Science and Nutrition (Vol. 61, Issue 12, pp. 2003–2021). Bellwether Publishing, Ltd. https://doi.org/10.1080/10408398.2020.1768047

Fan, H., Liu, H., Zhang, Y., Zhang, S., Liu, T., & Wang, D. (2022). Review on plant-derived bioactive peptides: biological activities, mechanism of action and utilizations in food development. In Journal of Future Foods (Vol. 2, Issue 2, pp. 143–159). Beijing Academy of Food Sciences. https://doi.org/10.1016/j.jfutfo.2022.03.003

Gunas, V., Maievskyi, O., Raksha, N., Vovk, T., Savchuk, O., Shchypanskyi, S., & Gunas, I. (2023). Protein and peptide profiles of rats’ organs in scorpion envenomation. Toxicology Reports, 10, 615–620. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2023.05.008

Hu, K., Huang, H., Li, H., Wei, Y., & Yao, C. (2023). Legume-Derived Bioactive Peptides in Type 2 Diabetes: Opportunities and Challenges. In Nutrients (Vol. 15, Issue 5). Multidisciplinary Digital Publishing Institute (MDPI). https://doi.org/10.3390/nu15051096

Mojica, L., Ramos-Lopez, A. S., Sánchez-Velázquez, O. A., Gómez-Ojeda, A., & Luevano-Contreras, C. (2024). Black bean (Phaseolus vulgaris L.) protein hydrolysates reduce acute postprandial glucose levels in adults with prediabetes and normal glucose tolerance. Journal of Functional Foods, 112. https://doi.org/10.1016/j.jff.2023.105927

Oseguera Toledo, M. E., Gonzalez de Mejia, E., Sivaguru, M., & Amaya-Llano, S. L. (2016). Common bean ( Phaseolus vulgaris L.) protein-derived peptides increased insulin secretion, inhibited lipid accumulation, increased glucose uptake and reduced the phosphatase and tensin homologue activation in vitro. Journal of Functional Foods, 27, 160–177. https://doi.org/10.1016/j.jff.2016.09.001

Tassoni, A., Tedeschi, T., Zurlini, C., Cigognini, I. M., Petrusan, J. I., Rodríguez, Ó., Neri, S., Celli, A., Sisti, L., Cinelli, P., Signori, F., Tsatsos, G., Bondi, M., Verstringe, S., Bruggerman, G., & Corvini, P. F. X. (2020). State-of-the-art production chains for peas, beans and chickpeas—valorization of agro-industrial residues and applications of derived extracts. In Molecules (Vol. 25, Issue 6). MDPI AG. https://doi.org/10.3390/molecules25061383

Завантаження

Опубліковано

14.10.2025