СТАН КІСТОК У ЩУРІВ НА ТЛІ ІНТОКСИКАЦІЇ ХЛОРИДОМ АЛЮМІНІЮ І ПЕРЕКИСАМИ ЛІПІДІВ
DOI: https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.103.88-92
Ключові слова:
переокислена олія, хлорид алюмінію, кісткова тканина, щури.Анотація
Вступ. Тривале вживання ксенобіотиків, а також переокиснених продуктів харчування призводить до генералізованого спалаху перекисного окиснення ліпідів в організмі, зриву системи антиоксидантного захисту, активації запальних процесів, посилення резорбції кісткової тканини, негативно впливає на стан печінки як головного органу детоксикації. Метою роботи стало вивчення стану кісток щурів при сумісному тривалому введенні хлориду алюмінію і переокисненої олії.
Методи. Було використано такі методи: визначення атрофії альвеолярного відростка щелеп; визначення щільності кісток; біохімічні методи визначення стану кісткової тканини та стану слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Дослідження проведені на 40 трьохмісячних самцях щурів лінії Вістар. Дослідні групи щурів: 1) інтактна – щури на стандартному раціоні віварію; 2) додавання до корму переокисненої олії; 3) введення розчину хлориду алюмінію; 4) сумісне вживання переокисненої олії і хлориду алюмінію.
Результати. Виявлено зниження щільності стегнових кісток і поперекових хребців, підвищення ступеня атрофії альвеолярного відростка, суттєве порушення метаболізму кісткової тканини у щелепах тварин, яких піддавали дії переокисненої олії або солі алюмінію, а саме встановлено збільшення резорбції на тлі гальмування кісткоутворення. Найбільш виражені патологічні зміни зареєстровані в кістковій тканині щурів, які отримували одночасно переокиснену олію та АlCl3.
Висновки. Отримані результати свідчать про здатність шкідливих факторів (переокисненої олії та АlCl3), які діяли протягом тривалого часу, посилювати резорбцію кісткової тканин щелеп, стегнових кісток і поперекових хребців експериментальних тварин. Сукупність цих чинників викликала найбільш активні процеси руйнування кісткової тканини, що є умовою для розвитку остеопатій.
Посилання
Broomandi, P., Guney, M., Kim, J. R., & Karaca, F. (2020). Soil contamination in areas impacted by military activities: A critical review. Sustainability, 12(21), Article 9002. https://doi.org/10.3390/su12219002
Govorukha, O. Yu., & Shnaiderman, O. Yu. (2016). The significance of the interaction of lipid peroxidation and antioxidant systems in the development of pathological processes. Theoretical and Experimental Medicine, 4, 10–14 [in Ukrainian].
Kanzyuba, A. I., & Shtroblya, V. V. (2022). Pathogenetic and pharmacological problems of bone homeostasis in osteoporosis. Medical Affairs, 3–4(1163), 5–14 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31640/2706-8803-2022-(3-4)-01
Labush, Yu. Z., & Markov, A. V. (2023). The relationship between diseases of the oral mucosa and pathology of the gastrointestinal tract. Current Problems of Modern Medicine, 23(2.82), 140–144 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.2.2.140
Makarenko, O. A., Khromakhina, L. M., Khodakov, I. V., Maikova, H. V., Mudryk, L. M., Kika, V. V., & Mohilevska, T. V. (2022). Methods of studying the state of intestines and bones in laboratory rats. Publisher S. L. Nazarchuk (Ed.) (pp. 41–79) [in Ukrainian].
Noh, J. Y., Yang, Y., & Jung, H. (2020). Molecular mechanisms and emerging therapeutics for osteoporosis. International Journal of Molecular Sciences, 21(20), Article 7623. https://doi.org/10.3390/ijms21207623
Rahimzadeh, M. R., Rahimzadeh, M. R., Kazemi, S., Amiri, R.-J., Pirzadeh, M., & Moghadamnia, A. A. (2022). Aluminum poisoning with emphasis on its mechanism and treatment of intoxication. Emergency Medicine International, 2022, Article 1480553. https://doi.org/10.1155/ 2022/1480553
Ruigrok, R. A., Weersma, R. K., & Vich Vila, A. (2023). The emerging role of the small intestinal microbiota in human health and disease. Gut Microbes, 15(1), 2201155. https://doi.org/10.1080/19490976.2023.2201155
Schifman, R. B., & Luevano, D. R. (2018). Aluminum toxicity: Evaluation of 16-year trend among 14 919 patients and 45 480 results. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 142(6), 742–746. https://doi.org/ 10.5858/arpa.2017-0049-OA
Shnaider, S. A., & Levitsky, A. P. (2017). Experimental dentistry. Part I. Experimental models of dental diseases. Odesa City Printing House [in Ukrainian].
Stewart, S., Darwood, A., Masouros, S., Higgins, C., & Ramasamy, A. (2019). Mechanotransduction in osteogenesis. Bone & Joint Research, 9(1), 1–14. https://doi.org/10.1302/2046-3758.91.BJR-2019-0043.R2
