Це застарівша версія, яка була опублікована 23.10.2025. Прочитайте найбільш нову версію.

СТАН ОСНОВНИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ РІЗНОГО ВІКУ

Автор(и)

Ольга Подковка Аспірант кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-3606-5098
Микола Макарчук Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-0982-3463
Наталія Філімонова Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-5133-3003
Ігор Пампуха Кандидат технічних наук, доцент Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-4807-3984
Микола Нікіфоров Кандидат військових наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-2849-5688

Ключові слова:

Проста сенсомоторна реакція, реакція вибору, функціональна рухливість нервових процесів, працездатність головного мозку, індекс напруги регуляторних систем, вікові зміни.

Анотація

Досліджено пов'язані з віком зміни у здійсненні простої сенсомоторної реакції (ПСМР), реакції вибору (РВ), протестовано функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) і працездатність головного мозку (ПГМ), а також визначено індекс напруги (ІН) регуляторних систем під час тестування. 47 здорових добровольців, представників різних військових професій, віком 18–54 роки, яких було поділено на три групи (перша група – 18–23 роки, n=16; друга – 24–34 роки, n=19; третя – 35–54 роки, n=12), проходили тести на визначення ПСМР, РВ, ФРНП та ПГМ на основі авторської комп'ютерної методики. Паралельно проводився запис електрокардіограми (ЕКГ). Хоча швидкість ПСМР та РВ не відрізнялася для учасників трьох груп, ІН під час здійснення ПСМР був значуще вищий у третій групі порівняно з першою (p<0,01), а під час здійснення РВ його рівень був значуще вищий для другої і третьої груп порівняно з першою (р<0,01). Показник ФРНП був значуще більший у третій групі порівняно з першою (p<0,05), а ПГМ мала найвищі значення для другої групи порівняно з першою (p<0,01). ІН при виконанні тесту на визначення ПГМ не відрізнявся у трьох групах, а під час проходження тесту на ФРНП мав значуще вищий рівень для третьої групи порівняно з першою (р<0,01). Ефективність виконання простих завдань (ПСМР та РВ) не змінювалася з віком, але якість їх виконання забезпечувалася за рахунок збільшення ІН регуляторних систем, тобто збільшення симпатичного тонусу. Значення ФРНП є показником, який більше залежить від індивідуальних особливостей ЦНС, ніж від віку. Найвищий рівень ФРНП спостерігався в осіб старшої вікової групи, які також мали підвищений рівень ІН регуляторних систем, що може бути пов'язане з високою активністю кіркових нейронів, що спонукає інтенсифікацію метаболічних процесів та зміни рівня вегетативного забезпечення. Нижчий рівень відносної кількості помилок, тобто найвищий рівень ПГМ, було виявлено в середній віковій групі. При цьому не було виявлено відмінностей в ІН регуляторних систем між військовослужбовцями різних вікових груп.