РЕЗУЛЬТАТИ ОБЛІКІВ СОВ (STRIGIFORMES, STRIGIDAE) У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ ''ПИРЯТИНСЬКИЙ'' ТА НА ПРИЛЕГЛІЙ ТЕРИТОРІЇ

doi.org/10.17721/1728.2748.2024.99.21-26

Автор(и)

  • Віталій КАЗАННИК Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, Національний природний парк "Пирятинський", Пирятин, Україна https://orcid.org/0009-0008-7090-057X
  • Луна КОСОЛАП Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
  • Анатолій ПОДОБАЙЛО Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, Національний природний парк "Пирятинський", Пирятин, Україна https://orcid.org/0000-0003-2958-8445
  • Надія МИЛЕНКО Національний природний парк "Пирятинський", Пирятин, Україна https://orcid.org/0009-0007-5007-0348
  • Тетяна БЕЗПАЛА Національний природний парк "Пирятинський", Пирятин, Україна https://orcid.org/0009-0006-3902-8651

Ключові слова:

совоподібні, обліки, територіальний розподіл, чисельність, вокалізація, національний природний парк "Пирятинський"

Анотація

Вступ. У роботі розглянуто поширення, чисельність, голосову активність трьох типових для національного природного парку "Пирятинський" видів сов з родини Совові (Strigidae): сови сірої (Strix aluco), сови вухатої (Asio otus) та сича хатнього (Athene noctua) за результатами щорічних обліків за восьмирічний період.

Методи. Дослідження проводили за методикою, що включала прослуховування неспровокованої вокалізації сов, а у разі її відсутності застосування голосової провокації птахів у вечірніх сутінках/темряві з подальшою реєстрацією голосових сигналів чи візуальним спостереженням і підрахунку абсолютної чисельності (Fuller and Mosher, 1981; Vásquez, 1978). Обліки здійснено у 35 локалітетах упродовж 2017-2024 рр. на початку гніздового періоду в совоподібних.

Результати. Найбільш чисельним видом для парку є сова сіра, частка особин з-поміж інших видів становила в середньому 74,9%, загальна чисельність – мінімум 51-53 пар. Менш чисельним є сич хатній, частка 16%, чисельність складає 19 пар. Найменшу кількість птахів відмічено для сови вухатої (7,3%), але чисельність оцінюємо у 20 пар; цей вид реєструють не щорічно. Середня результативність обліків на точках спостереження становить 67,2% місць, де сов було виявлено проти 32,8% точок без птахів. Найбільш часто сови відповідали на голосові провокації – 69,9% випадків зустрічей з птахами. Самостійна вокалізація відмічена у 25,6% випадків зустрічей.

Висновки. Активність птахів залежить від погодних умов: сови проявляли вищу активність у роки, коли погода була відносно теплою та з відсутністю значної кількості опадів і вітру. У морозні й сніжні періоди зими деяка частка особин сов може загинути від виснаження. Ефективним було залучення волонтерів до облікових робіт.

Посилання

Akimov I. A. (Ed.). (2009). Red Data Book of Ukraine. Animal Kingdom. Hlobalkonsaltynh [in Ukrainian].

Choi, W., Lee, J. H., & Sung, H. (2019). A case study of male tawny owl (Strix aluco) vocalizations in South Korea: call feature, individuality, and the potential use for census. Animal Cells and Systems, 23(2), 90–96. https://doi.org/10.1080/19768354.2019.1592022

Cooke, R., Grant, H., Ebsworth, I., Rendall R., Isaac, B., & White J. (2017). Can owls be used to monitor the impacts of urbanisation? A cautionary tale of variable detection. Wildlife Research, 44, 573–581. https://doi.org/10.1071/WR16185

Fabrizio, S. (2018). Raptor monitoring: challenges and benefits. Bird Study, 65, 1. https://doi.org/10.1080/00063657.2018.1552918

Finck, P. (1990). Seasonal variation of territory size with the Little Owl (Athene noctua). Oecologia, 83, 68–75. https://doi.org/10.1007/BF00324636

Fuller, M., & Mosher, J. (1981). Methods of detecting and counting raptors: a review. Studies in avian biology, 6, 235–246.

Havrylenko, N. (1960). Findings of arctic and boreal birds in Poltava region. Ornithology, 3, 436–439 [in Russian].

Havryliuk, M., Kuzmenko, Y., & Bashta, A.-T. (Eds.) (2009, December 28). Wintering of Long-eared Owls in Ukraine. Ukrainian Birds of Prey Research Centre. https://raptors.org.ua/150 [in Russian].

Henrioux, F. (2002). Nest-site selection of the Long-eared Owl Asio otus in northwestern Switzerland. Bird Study, 49(3), 250–257. https://doi.org/10.1080/00063650209461272.

Kathleen, С., & Stanley, A. (1997). Temporal, Climatic and Lunar Factors Affecting Owl Vocalizations of Western Wyoming. Journal of Raptor Research, 31(4), 358–363. https://digitalcommons.usf.edu/jrr/vol31/iss4/11

Kazannyk, V., & Mylenko, N. (2013). Materials on the winter avifauna of National Nature Park "Pyriatynskyi". Biodiversity inventory within the nature reserve fund (pp. 155–163). SNBG [in Ukrainian].

Kazannyk, V., & Mytropan, Y. (2019). Results of the Owl's (Strigiformes) counts on the territory of National Nature Park "Pyriatynskyi" in 2017–2018. In V. Kazannyk, & Y. Mytropan (Eds.), Pyriatyn ecological readings (pp. 30–33) [in Ukrainian].

Kosolap, L., & Kazannyk, V. (2024). Population dynamics and species composition of the Owls (Strigiformes) of National Nature Park "Pyriatynskyi". "Shevchenkivska vesna: Advancements in life sciences" (pp. 138–141). SPOLOM [in Ukrainian].

Michelle, L., Stephen, B., & Grey, P. (2010). Factors Influencing the Detectability of Forest Owls in Southeastern Alaska. The Condor, 112(3), 539–548. https://doi.org/10.1525/cond.2010.090217

Redpath, S.M. (1994). Censusing Tawny Owls Strix aluco by the use of imita-tion calls. Bird Study, 41, 192–198. https://doi.org/10.1080/00063659409477219

Vásquez, P. (1978). Fuller and Mosher 1987. Sampling (Statistics). Birds Of Prey. https://www.scribd.com/document/671543071/Fuller-and-Mosher-1987

Vrezec, Al., Duke, G., Kovács, A., Saurola, P., Wernham, C., Burfield, I., & Bertoncelj, I. (2012). Overview of raptor monitoring activities in Europe. Acrocephalus, 33, 145–157. https://doi.org/10.2478/v10100-012-0003-y

https://meteopost.com/weather/climate [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

14.10.2025